Українська Служба

Фейкові «шлюбні оголошення українок» у Польщі виявилися елементом когнітивної війни

27.02.2026 14:00
Йдеться про системну спробу посварити поляків і українців.
Аудіо
  • Розмова із Павлом Новацьким
               -, , 24  2026
Жінка тримає дитину під час мітингу на честь четвертої річниці повномасштабного вторгнення в Україну в Нью-Йорку, США, 24 лютого 2026 рокуPAP/EPA/Olga Fedorova

У польському сегменті мережі Facebook з’явилася хвиля нібито шлюбних оголошень від українок, які шукають партнерів у Польщі. Насправді ж ідеться про фейкові акаунти та згенеровані штучним інтелектом фото, що мають на меті не знайомства, а розпалювання недовіри й ворожості. Ця кампанія є частиною ширшої дезінформаційної операції, спрямованої проти українців та на підрив підтримки України серед поляків. Як пояснив в ефірі Польського радіо для України журналіст і фактчекер Павел Новацький, це елемент когнітивної війни — боротьби не за території, а «за свідомість польського народу».

За його словами, йдеться про системну спробу посварити поляків і українців, вдарити по довірі до державних інституцій та перевантажити суспільство емоційно. Алгоритми соцмереж підсилюють саме той контент, що викликає сильні реакції — страх, злість, обурення. У такому середовищі фейки про «привілейованих українців», дорогі авто чи «черги до лікаря» поширюються швидше за спростування.

«Новою зброєю сьогодні є введення в обіг інформації, що викликає сумніви у громадян», — наголосив експерт.

Окрему роль у цій екосистемі відіграють як інфлюенсери, що мимоволі підхоплюють вигідні Кремлю наративи, так і мережі сайтів-двійників, створених за принципом операції Doppelgänger — коли фейкові сторінки імітують відомі медіа, як-от Le Parisien, відрізняючись лише однією літерою в домені.

Дезінформація також «отруює» екосистему штучного інтелекту: за дослідженням NewsGuard, значна частина чат-ботів відтворює або посилається на матеріали, створені російськими пропагандистськими мережами.

Вразливою аудиторією залишаються діти й підлітки, які дедалі частіше сприймають відповіді ШІ як беззаперечну істину. У відповідь у Польщі готують освітні програми з медіаграмотності, однак експерт переконаний: ключова відповідальність лежить і на батьках, і на цифрових платформах. Єдиною ефективною протидією він називає поєднання регулювання, системного фактчекінгу та особистої обережності користувачів — звички перевіряти інформацію щонайменше у кількох надійних джерелах, перш ніж натискати «поширити».

Усю розмову можна послухати у доданому файлі

Євгеній Дячков

Побач більше на цю тему: суспільство