Ранок 28 лютого ознаменувався початком масштабних ударів США та Ізраїлю по території Ірану. Раніше подібні збройні конфлікти, зазвичай, були недовгими. Наприклад, 12‑денна війна між Ізраїлем та Іраном минулого року завершилася швидко, хоча в ній загинуло понад тисячу людей в Ірані і 28 в Ізраїлі. А у 2024 році обміни ударами, під час яких було застосовано понад 200 ракет, також завершилися за кілька днів і не переросли в повномасштабну війну в регіоні. Але зараз, через пряме втручання США і розширення ракетних ударів на країни Перської затоки, ризик виникнення довгого конфлікту значно вищий.
«Так, безумовно, це війна – повноцінна війна без сухопутного компонента. Але з великою ймовірністю ми побачимо і диверсійні групи, і розвідувальні підрозділи, і сили спеціальних операцій, як американські, так і ізраїльські, які діятимуть безпосередньо на території Ірану. Це вже повноцінна війна», – пояснює заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.
Додатковим сигналом зміни характеру конфлікту стали політичні заяви президента США Дональд Трампа, який публічно заявив про необхідність зміни іранського режиму та закликав громадян Ірану виходити на протести.
«Безумовно, внутрішньополітичні процеси і в Ізраїлі, і в США вплинули на рішення про військову операцію. Але не вважаю цей фактор вирішальним. Насправді до війни на Близькому Сході призвела сукупність кількох причин і обставин», – зазначає Сергій Данилов.
Експерт наголошує, що одним із основних чинників стало послаблення самого іранського режиму. Масові протести останніх років продемонстрували глибоку внутрішню кризу легітимності влади та зростання запиту суспільства на політичні зміни. Крім того, важливу роль відіграв досвід попереднього військового протистояння, під час якого Ізраїль зміг досягти значної переваги в повітряному просторі Ірану. Це, на думку аналітика, змінило стратегічні розрахунки сторін і створило передумови для нової фази конфлікту.
«Навіть після протестів і перебуваючи в такій ситуації, іранці не обрали компроміс. В принципі був шанс, але вони сприймали американську пропозицію як таку, що гірше, ніж війна. І тому вони теж вибрали війну», – говорить Сергій Данилов.
За даними МАГАТЕ, Іран наразі має понад 400 кілограмів урану, збагаченого до 60 %, який технічно може бути доведений до мілітарного рівня, що потенційно дозволяє створити до 10 ядерних бомб.
«Після 12-денної війни минулого року вважалося, що іранська ядерна програма суттєво загальмувала або навіть була призупинена на кілька років. Зараз з’являються пояснення, що удари могли бути пов’язані з підготовкою так званої "брудної бомби" – на основі запасів урану, збагаченого до 60%. Для створення повноцінної ядерної зброї необхідний рівень понад 90%. Чи відповідає це дійсності – сказати складно, адже ані журналісти, ані аналітики не мають підтверджених даних. Ймовірно, така інформація є лише у спецслужб, які її публічно не розкривають», – зазначає Сергій Данилов.
Posłuchaj
10:43 na 2802 01EA8193.mp3 Що означають удари США та Ізраїлю по Ірану
Матеріал можна прослухати у прикріпленому аудіофайлі
Вікторія Машталер