«Обговорення цього тексту, який містить численні особливості й аналіз численних фонетичних і морфологічних характеристик, також показує, які конкретні пам'ятки XI — XIII століть тут враховуються, а які певним чином мають відповідати тому факту, що не існує такого поняття, як спільна триєдина традиція. Тут коментарі рецензентів, по суті, абсолютно не мають стосунку до meritum, а лише до того, як можна застосувати деколоніальний підхід до Центральної та Східної Європи.
І це змушує мене усвідомити, наскільки далекі ми від усвідомлення у світовій науці, навіть не лише в нашій власній, бо і в польській, і в українській науці це й надалі є. Ми також повинні посипати голову попелом від того, що навіть ми, які, здається нам, настільки обізнані з усім, бо ми так близько до ситуації, то навіть ми все ще повторюємо ці старі ідеї.
Ну, а далі на захід це вже настільки глибоко вкорінено, що навіть ті тенденції, які ми вже вважаємо, по суті, природними для наших досліджень, знаходяться на стадії усвідомлення, а точніше, не усвідомлення того, з чим ми маємо справу. Тож там навіть немає такого аналізу проблеми й потреби змінити своє мислення про основні тенденції славістики», — так професорка Йоанна Ґетка, директорка Інституту міжкультурних досліджень Центральної та Східної Європи Варшавського університету розповідає про реакцію на статтю, яка має на меті показати, що в XI столітті вже існували чіткі відображення української мови в церковнослов'янських.
Статтю, треба додати, базовано на глибоко проаналізованих прикладах із книжки Йоанни Ґетки й Віктора Мойсієнка «Спочатку було Слово… Від мовного узусу — до літературної норми (Нарис генези української літературної мови)».
Про цей та інші приклади, як суто польські (пов'язані з поняттям kresy) або українські (пов'язані з поняттям Донбас), так і загальноєвропейські — від дуже серйозних (величезні труднощі в розрізненні Руси, Росії та Московії, руського й російського) до смішних (ruskie pierogi чи ukraińskie) запрошую послухати в доданому звуковому файлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк