На новому колі розповсюдження дезінформації та маніпуляцій, на жаль, потужнішому, дезінформація стосується не лише відомих політиків чи високопосадовців, але й, фактично, кожної людини, кожного з нас. Через соцмережі вона проникає навіть на рівень дуже невеликих і на перший погляд, замкнених спільнот, таких як сільські.
Учасники дослідницької мережі Лукасевич звернули увагу на це явище й результати висвітлили у спеціальному рапорті «Протидія дезінформації в локальних польських просторах – рекомендації щодо рішень». Автори - доктор Анджей Двойних і докторка Барбара Пробєж. Звіт - це комплексна діагностика явища дезінформації на рівні сільських і містечкових муніципалітетів. Він базується на опитуванні, проведеному серед 404 місцевих посадовців.
«Коли йдеться про саму форму дезінформації, то кожна фейкова новина зосереджена, насамперед, на емоційному аспекті. Тут не йдеться лише про передачу неправдивої інформації, але — і саме в цьому полягає проблема виявлення дезінформації, — вона не завжди фальшива на 100%. Однак це інформація, яка апелює до емоцій. І це можна назвати найбільшим викликом, коли йдеться про автоматизовані інструменти виявлення дезінформації.
У випадку цих сільських районів ми зосереджуємося на прямому контакті, від людини до людини, тобто на обміні інформацією від людей, яких ми особисто знаємо, бо це невеликі соціальні групи, які добре знають одне одного через сусідів, друзів і родину. І ось коли ми отримуємо інформацію таким чином, то ми також менше її перевіряємо. Зазвичай ми довіряємо тим, хто ділиться з нами певною інформацією, бо ми їх знаємо. Тому боротьба з цією дезінформацією, набагато складніша, бо інформація потім поширюється досить широко через такий прямий контакт», - каже докторка Барбара Пробєж, заступниця директора Інституту штучного інтелекту та кібербезпеки Дослідницької мережі Лукасевич.
Запрошую послухати розмову в доданому звуковому файлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк