Ні від статі, ні від диплому, ні від місця проживання чи матеріальної ситуації не залежить наша схильність до віри в теорії змови. А от від ксенофобії та радикалізму, вміння користуватися знаннями та ще від деяких факторів — залежить. Ба більше: існує спеціально польська характеристика податливості на теорії змови.
Нещодавно головна державна установа Польщі, яка відповідає за кібербезпеку та захист користувачів, NASK — державний дослідницький інститут, що контролюється Міністерством цифрових технологій презентувало звіт про нове дослідження під назвою «Парадокс змови. Про страх перед іншими, потребу в сильній державі та схильність до дезінформаційних наративів». Дослідження проводилося в два етапи — у 2024 році й 2025-му, для того, щоби переконатися, наскільки за цей час змінилися погляди.
На презентації дослідники наголошували, що цього разу вирішили перенести увагу з кібертехнік, дезінформаційних наративів і технологій на спробу виміряти результати впливу. Виміряти результати впливу дезінформації дуже складно, тож завданням було з’ясувати, хто фактично вірить у ці теорії та як це співвідноситься з податливістю на іншу дезінформацію.
Освічені молоді та з великого міста — вони здаються несприйнятливими до теорій змови. Зовнішність може бути оманливою, а реальність складніша. Останній звіт NASK розкриває, що насправді визначає схильність до дезінформації, — пишуть дослідники в звіті.
Висновки ґрунтуються на дослідженні, проведеному на репрезентативній вибірці дорослих поляків, і результати дозволяють виявити, як на віру в теорії змови впливають такі фактори, як погляди, рівень знань та використання ЗМІ.
Звіт показує, що впливає на віру в теорії змови, а що, зрештою, не має значення.
Ні вік, ні стать, ні рівень освіти, ні навіть читання «всього» не є достатнім захистом від дезінформації. Найважливіше те, як ми ставимося до інформації та чи знаємо ми, як її перевірити, — каже докторка Агнешка Ладна, керівниця дослідницької групи кіберпростору та кібербезпеки NASK і одна з авторів звіту.
Дослідниця характеризує специфічно польську віру в теорії змови, про яку на презентації гворив також Філіп Конопчинський із Бюро аналізу й досліджень NASK:
«Коли йдеться про питання, власне, теорії, то бачимо певну відмінність щодо того, як такого типу специфіка виглядає на заході. Там, коли хтось вважає, що світом керує секретна група, яка вирішує про всі події, то можна припускати, що такі особи швидше орієнтовані на свободу, тобто хотіли би, щоби державні інституції не вирішували за них проблеми. Натомість у Польщі — і це нас вирізняє — маємо, швидше, такий парадокс місцевого польського прихильника теорії змови, який з одного боку спрямований ксенофобськи й досить радикально налаштований у своїх поглядах, очікує, що інші, чужі, ті, які говорять, виглядають, мислять інакше, — загрожують нам і мають щодо нас злі плани. Проте це не веде до такої його позиції, побудованої на незалежності, на замкненості. Навпаки, такі особи хочуть, щоби сильні державні інститути втручалися як у державних справах, так і приватних і економічних. Тож це така наша польська специфіка мислення в рамках віри з теорії змови. Вона полягає в тому, що ми з одного боку боїмося, що секретна група чужих, звичайно, нами керує. Проте з другого боку хочемо, щоби наші, може не секретні, але ті, які не обов’язково будуть з нами консультуватися щодо рішень розв'язували ці проблеми чи проблеми нашого життя замість нас. Тож, вважаємо, що на цьому має базуватися зріла комунікація приватних і державних інституцій, громадян між собою. Тобто ми не можемо думати, що якщо хтось перекидає провину на цього чужого чи цих чужих, то одночасно має велику потребу в свободі. У нас такого немає, принаймні так показують наші дослідження».
Люди старші 65 років найменше схильні вірити в теорії змови, а найбільше в такі теорії вірять прихильники крайніх поглядів, радикали, молоді люди віком 18-29 і 30-39, які користуються змішаними джерелами інформації та полюбляють короткі відео. Про ці та інші результати дослідження й несподіванки запрошую послухати в доданому звуковому файлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк