Для багатьох українців, які рятувалися від війни на початку 2022 року, Польща стала не тимчасовим прихистком, а другим домом. І хоча численні дослідження свідчать, що частина біженців готова повернутися в Україну після завершення війни, значна кількість людей уже пов’язує своє майбутнє саме з Польщею. Комусь вдалося продовжити працювати за фахом, а хтось скористався програмами підтримки, щоб здобути нову професію та швидше інтегруватися у польське суспільство. Однією з таких ініціатив став проєкт «Разом до Незалежності», який із 2024 року реалізують за підтримки Фонду притулку, міграції та інтеграції Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі, Польського Червоного Хреста та фонду «Польський центр міжнародної допомоги».
До 30 червня програма ще продовжує діяти. Вона була спрямована насамперед на українців, які мешкали або досі мешкають у центрах колективного розміщення у Польщі.
«Ми пропонували, і ще до 30 червня пропонуємо людям, які офіційно проживають у центрах колективного розміщення, дофінансування оренди житла. Після подання анкети людина може отримати підтримку. Ми повністю оплачуємо завдаток і перший місяць оренди. Згодом обсяг фінансової допомоги поступово зменшується — від 100 до 30 відсотків вартості оренди», — розповіла координаторка програми у фонді «Польський центр міжнародної допомоги» Зоряна Довганик.
Це мало допомогти людям поступово перейти до самостійного життя. Програма також покривала оплату послуг агентств нерухомості, допомагала з придбанням найнеобхідніших речей для житла, а також частково компенсувала транспортні витрати.
«Ми розуміємо, що людина повинна мати роботу, щоб пізніше самостійно утримувати це житло. Тому учасники проєкту могли скористатися курсами польської мови, консультаціями кар’єрного радника, допомогою у підготовці резюме чи до співбесіди», — пояснила координаторка.
Програма також передбачала фінансування курсів водіння та нострифікації дипломів. Окремим напрямком були інтеграційні заходи — від консультацій щодо легального працевлаштування та перебування у Польщі до знайомства з роботою державних установ і системою адміністративних послуг.
За час існування проєкту підтримкою скористалися близько шести тисяч українців.
«Тішить те, що люди дуже свідомо підходили до цієї допомоги. Вони не чекали, поки завершиться можливість безкоштовного проживання у центрах. Хтось відкрив власну справу, хтось знайшов хорошу роботу і тепер самостійно орендує житло. Багато людей проходили кілька рівнів курсів польської мови, щоб почуватися впевнено у польському суспільстві», — зауважила Зоряна Довганик.
Проєкт «Разом до Незалежності» завершується 30 червня, однак у фонді вже працюють над новими програмами підтримки. Як пояснила координаторка, тепер акцент поступово зміщується із базової допомоги на довготривалу інтеграцію.
«Ми думаємо про продовження діяльності, але вже в інших напрямках. Наприклад, працюємо над проєктами, які передбачають працевлаштування міжкультурних асистентів не лише у школах, а й у будинках культури чи закладах дошкільної освіти», — додала вона.
Окрему увагу у фонді хочуть приділити психологічній підтримці.
«Наші працівники бачать, що багато людей потребують психологічної допомоги. Не кожен має сміливість звернутися до спеціаліста самостійно, тому навіть можливість онлайн-розмови з психологом може бути дуже важливою», — наголосила Довганик.
Фонд «Польський центр міжнародної допомоги» працює не лише у Польщі. Його гуманітарні та освітні проєкти в Україні тривають ще з 2014 року. Як пояснив представник організації Ян Висоцький, спочатку діяльність фонду була зосереджена переважно на Донбасі, там ремонтували школи та підтримували місцеві громади. Після повномасштабного вторгнення масштаби допомоги значно розширилися.
«Зараз ми більше зосереджені на довгостроковій підтримці. У Польщі ми активно працювали у сфері освіти, бо до шкіл прийшла велика кількість українських дітей. Ми працевлаштували понад тисячу міжкультурних асистентів», — розповів Ян Висоцький.
Одним із найбільших освітніх проєктів став центр у Варшаві, де діє школа, що працює одночасно за польською та українською системами освіти.
«Спочатку це був центр інтеграції та освіти — місце, де батьки могли залишити дітей, поки працюють. Але швидко стало зрозуміло, що однією з головних проблем є доступ до шкіл, адже класи були переповнені або місць не вистачало. Так виникла ідея створити окремий навчальний заклад», — пояснив Ян Висоцький.
Сьогодні у школі навчається близько 250 дітей — від першого до одинадцятого класу.
В Україні фонд реалізував десятки проєктів — від підтримки місцевого самоврядування у Трускавці до відновлення пошкоджених будинків у Харківській області та Херсоні. Також організація продовжує гуманітарну допомогу у прифронтових регіонах.
«У Херсоні ми підтримували людей похилого віку, забезпечували доступ до базових речей. Передавали електровелосипеди міському центру соціальної допомоги», — зауважив Ян Висоцький.
Нині фонд готує нову ініціативу для навчання українських рятувальників спеціальним технікам порятунку. Також організація допомагає оснащувати фельдшерські пункти у західних областях України, щоб мешканці мали доступ до базової діагностики.
Христина Срібняк