«Крім політиків, і в Польщі, і в Україні є звичайні люди, такі як ми, і треба не забувати, що ми так само маємо вплив на цю ситуацію. І коли ми дивимося, що відбувається, ми самі обираємо, що з цим робити. Ми можемо йти в інтернет, писати негативні коментарі і розповсюджувати ненависть, яка в моїй оцінці ні до чого хорошого не приведе, ні одну, ні іншу країну, а можемо, навпаки, намагатися робити все, що в наших силах, аби мінімізувати негативні емоції, щоб посіяти позитивне зерно у наших відносинах.
Тому я навіть відео на своїй соцмережі записувала. Я закликаю всіх українців, і тих, які живуть у Польщі, і тих, які живуть в Україні, але які отримали підтримку і допомогу від звичайних поляків, просто їм в ці дні подякувати, написати їм якесь повідомлення, поговорити з ними і нагадати, що польсько-українські відносини — це перш за все звичайні люди. Тому що не один президент буде вирішувати, що мають відчувати чи думати всі поляки чи всі українці, а мільйони людей, які самі приймають рішення, що вони відчувають, що вони думають і що вони кажуть.
І найкраще приймати такі рішення не на емоціях, читаючи коментарі ботів і тролів, а в реальному житті, говорячи з живими людьми, яких ви особисто знаєте. Коли я написала такий пост, то там просто сотні коментарів було про те, як українці почали згадувати, коли їх хтось зустрів на вокзалі на початку повномасштабного вторгнення, хтось, кого вони взагалі не знали, поселив у себе вдома. Жінки ділились історіями, що із цієї допомоги виросла багатолітня справжня щира дружба.
Тому, власне, я закликаю людей згадати про своїх поляків чи українців і контактуватися між собою не мовою політиків, не мовою передвиборчих кампаній, а мовою звичайних відкритих простих людей. Дякую вам за цю ініціативу також. І я знаю, що ця ініціатива — це просто такий людський порух, але насправді і ваша організація дуже багато робить для того, щоб зміцнювати ці польсько-українські і українсько-польські стосунки», — це лише одна з численних ідей, якими Наталія Панченко, громадська активістка, організаторка Євромайдан-Варшава й фонду Stand with Ukraine, уміє захоплювати як українців, так і поляків.
Наталія Панченко, яка проживає в Польщі вже багато років і понад 10 років організовує та масштабує підтримку для українців, нагадує, що кризи в польсько-українських відносинах траплялися й раніше, та пояснює, як варто ставитися до нинішньої такої кризи.
Громадська активістка розповідає про ініціативи Євромайдану-Варшава, спрямовані на пошук підтримки для українських військових. Так, мета теперішньої кампанії «1000 Друзів України» — створити спільноту людей, готових регулярно підтримувати допомогу Україні, польсько-український діалог і діяльність із протидії дезінформації.
Численні культурні заходи, які організовують волонтери Євромайдану-Варшава, спрямовані на інтеграцію українців у Польщі та можливість підтримувати національну самоідентичність.
Запрошую послухати розмову в доданому звуковому файлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк