Українці сьогодні є не лише найбільшою групою іноземців у Польщі, а й однією з найактивніших на ринку праці. За різними оцінками, у країні проживає понад півтора мільйона громадян України, а рівень їхньої економічної активності сягає близько 80% — це більше, ніж серед самих поляків.
За експериментальними оцінками Головного статистичного управління Польщі (GUS) за підсумками 2025 року, громадяни України становлять майже 73% усіх іноземців у країні. Водночас останні дані свідчать, що наприкінці січня в Польщі працювали 1 мільйон 119 тисяч іноземців, із яких понад 750 тисяч — українці.
Разом зі зростанням кількості іноземців дедалі частіше виникають запитання про те, які права вони мають у Польщі, хто може користуватися державною медициною, отримувати соціальні виплати чи безкоштовно навчати дітей.
Віцеміністр внутрішніх справ та адміністрації Польщі Мацей Дущик в студії Польського радіо для закордону розповів, що за останні десять–дванадцять років Польща пройшла стрімкий шлях від країни еміграції до країни імміграції. Якщо раніше тут проживало близько 100 тисяч іноземців, то сьогодні їх уже близько 2,6–2,8 мільйона.
Водночас права іноземців не є однаковими. Вони залежать насамперед від того, на якій підставі людина перебуває в Польщі.
Найбільшу групу становлять громадяни України. Частина з них користується тимчасовим захистом, інші мають дозвіл на тимчасове або постійне проживання. Саме цей статус визначає доступ до окремих соціальних гарантій.
Після початку повномасштабної війни Польща надала українцям широкий пакет прав і соціальної підтримки. Однак із часом правила змінилися.
За словами заступника міністра, дедалі більше громадян України переходять зі статусу тимчасового захисту на дозвіл на тимчасове проживання. Водночас більшість українців, які прибули після початку війни, сьогодні мають майже ті самі права, що й інші іноземці, які легально перебувають у Польщі.
Виняток становлять окремі вразливі категорії, зокрема вагітні жінки та люди з інвалідністю, які можуть і надалі користуватися додатковими формами підтримки, наприклад проживанням у центрах колективного розміщення.
Польське законодавство гарантує дітям однаковий доступ до освіти незалежно від громадянства. Діти іноземців мають право навчатися у школах, користуватися педагогічною та психологічною допомогою й іншими освітніми послугами.
Інакше виглядає ситуація із соціальними виплатами.
Як пояснив Мацей Дущик, право на допомогу «800+» залежить не лише від наявності дітей, а й від статусу батьків. Якщо іноземці не працюють, вони можуть втратити право на цю виплату. Для польських громадян така залежність не діє.
Доступ до державної системи охорони здоров'я також безпосередньо залежить від страхування.
Якщо іноземець працює й сплачує внески на медичне страхування, він користується системою охорони здоров'я на тих самих умовах, що й громадяни Польщі. Ба більше, достатньо, щоб працював один із батьків — тоді право на безкоштовне лікування отримують усі члени родини.
Якщо ж людина не працює, не сплачує страхових внесків і не зареєстрована в службі зайнятості, після визначеного законом періоду вона втрачає право на безоплатне планове лікування. Водночас право на невідкладну медичну допомогу зберігається.
Польське радіо для закордону / Х. С.