За понад чотири роки повномасштабної війни Кремль суттєво перебудував свою інформаційну кампанію проти України та Заходу. Якщо у 2022 році РФ намагалася виправдати вторгнення міфами про «денацифікацію», «біолабораторії» чи «захист російськомовних», то сьогодні її пропагандистська машина працює передусім на західну аудиторію.
Головне завдання — переконати європейців, що підтримка України є надто дорогою, неефективною і зрештою не змінить результату війни. Показово, що під час міжнародної конференції у Гданську журналістику вперше обговорювали не лише крізь призму свободи слова чи професійних стандартів, а і як елемент оборони в умовах війни.
Зростання України у Світовому індексі свободи преси до 55 місця стало одним із символів стійкості українських медіа. Однак за цим результатом стоїть надзвичайно висока ціна: від початку повномасштабної війни Росія вбила понад 130 медійників. На цьому під час конференції у Гданську наголосила віцепрем'єр-міністерка з питань гуманітарної політики України Тетяна Бережна.
«Коли ми говоримо про російську агресію, оборону України чи нашу стійкість, то насамперед згадуємо зброю, оборонні технології та військові інновації. Водночас інформаційна стійкість і право людей на доступ до достовірної інформації також є питаннями національної безпеки, хоча про це говорять значно рідше. За останнім звітом RDNA, збитки українського медіасектору вже перевищили 2 мільярди доларів. Водночас Росія скоїла понад 950 злочинів проти українських журналістів: 131 медійник загинув, ще 29 були викрадені. Це не просто статистика — це свідчення того, що Росія цілеспрямовано атакує свободу слова та право людей на правдиву інформацію», — наголосила Тетяна Бережна.
Європейська комісарка з питань стартапів, досліджень та інновацій Катерина Захар'єва переконана, що російські інформаційні операції спрямовані не лише проти України. Ідеться про довіру громадян до урядів країн-партнерів, які прагнуть і надалі підтримувати Україну. За її словами, Москва десятиліттями вдосконалювала свої методи впливу.
«Я родом із Болгарії і можу сказати, що Росія використовує такі методи вже понад сто років. Це ті самі прийоми, але сьогодні вони посилені штучним інтелектом і сучасними цифровими технологіями. Росія вкладає мільярди в інформаційні операції, щоб підірвати ліберальну демократію. Для Путіна та всієї російської пропагандистської машини несподіванкою стала стійкість українців. Саме завдяки цьому Україна змогла мобілізувати безпрецедентну міжнародну підтримку», — каже Катерина Захар'єва.
Особливе занепокоєння викликає використання алгоритмів соціальних мереж для маніпулювання громадською думкою під час виборчих кампаній. За словами єврокомісарки, щонайменше 70% європейців переконані, що під час виборів ними намагаються маніпулювати, однак лише 61% вважають, що здатні самостійно розпізнати фейки. А от чи цей показник відповідає реальності? Це вже друге питання.
«За даними Великої Британії, у 2024 році російська пропагандистська машина створювала близько 600 фейків щодня. У 2025 році ця цифра зросла до понад 20 тисяч повідомлень на день — приблизно вісім мільйонів за рік. Масштаби цієї кампанії вражають. Створювати та поширювати дезінформацію стало швидко, дешево і надзвичайно просто, а її аудиторією може стати практично кожен житель планети. Ми повинні значно активніше шукати спільні рішення, щоб ефективно протидіяти цій добре організованій і щедро профінансованій машині дезінформації», — наголошує Катерина Захар'єва.
Російська пропаганда систематично експлуатує теми військової допомоги Києву, післявоєнної відбудови та українсько-польських відносин, намагаючись створити напругу між двома суспільствами. Про це повідомила представниця польського парламенту Йоанна Клюзік-Ростковська. Вона переконана, що Захід надто довго недооцінював інформаційну складову російської військової стратегії.
«Путін ще у 2000 році включив до своєї військової доктрини положення про те, що інформація є зброєю. Відтоді Росія почала створювати так звані "ферми тролів". Але країни НАТО понад двадцять років лише дискутували, чи можна вважати інформацію інструментом війни», — підкреслила Йоанна Клюзік-Ростковська.
На думку польської депутатки, зараз Кремль намагається досягти не стільки військових, скільки політичних результатів, впливаючи на громадську думку в країнах, які підтримують Україну. Водночас рівень усвідомлення загрози серед союзників залишається нерівномірним.
«Польща, країни Балтії, Північна Європа та Велика Британія добре розуміють небезпеку з боку Росії. А от низка інших держав лише починають це усвідомлювати. Тому всі ми певною мірою відстаємо у протидії дезінформації», — підсумувала політикиня.
Польща залишається однією з головних цілей. Кремль намагається використати теми історичної пам'яті, міграції, військової допомоги та економічних витрат, щоб посилити взаємну недовіру між поляками та українцями. Втім, за словами Йоанни Клюзік-Ростковської, наразі суспільні настрої залишаються позитивними.
«У наших спільних інтересах зробити все можливе, щоб у польському суспільстві не сформувалися масштабні антиукраїнські настрої. Сьогодні рівень взаєморозуміння між поляками та українцями все ще високий. Польща відіграла надзвичайно важливу роль, прийнявши мільйони людей, які були змушені тікати від війни. У цій ситуації ми маємо зробити все, щоб нікому не вдалося посварити поляків та українців», — додала Йоанна Клюзік-Ростковська.
Прослухати матеріал можна у прикріпленому аудіофайлі або на сторінці з подкастами.
Вікторія Машталер