Витік персональних даних не завжди означає, що людина сама стала жертвою необережності. Імена, номери телефонів, електронні адреси, дані документів чи банківська інформація можуть опинитися у шахраїв через злам баз даних, фішингові атаки або витоки інформації з різних сервісів.
Особливо важливо це для українців у Польщі, які користуються польськими документами та ідентифікаційними номерами. Потрапляння PESEL, ІПН або номера телефону до рук зловмисників може створити додаткові ризики — від нав'язливих шахрайських дзвінків і SMS до спроб оформити фінансові послуги або отримати доступ до облікових записів.
Один із найпоширеніших способів атаки — фішинг. Шахраї можуть телефонувати або надсилати повідомлення від імені банку, державної установи, поштової чи кур'єрської служби. Мета таких повідомлень — змусити людину перейти за посиланням, повідомити код із SMS, пароль або інші дані. Навіть якщо шахраї вже знають ім'я, номер телефону чи частину персональної інформації, це не означає, що їм потрібно надавати будь-які додаткові дані.
Експерт з кібербезпеки, декан факультету кібербезпеки та інформаційних технологій Національного університету «Одеська юридична академія» Олег Дикий радить регулярно перевіряти безпеку своїх акаунтів, використовувати двофакторну автентифікацію та не переходити за підозрілими посиланнями. Якщо ж персональні дані вже потрапили у відкритий доступ або стали відомі шахраям, важливо швидко змінити паролі, перевірити банківські операції та захистити облікові записи, до яких могли отримати доступ зловмисники.
Усю розмову можна послухати у доданому файлі.
Євгеній Дячков