Нещодавно польська фактчекінгова організація Demagog опублікувала на своєму сайті спростування чергової антиукраїнської дезінформації, цього разу — про ініціативу «Пласт Азов Польща».
Нещодавно у фейсбуці та тіктоці з'явилися профілі, що нібито просувають ініціативу «Пласт Азов Польща». Це нібито освітня програма для українських дітей, організована українськими пластунами та ветеранами, пов'язаними з націоналістичним рухом «Азов», нібито проєкт мав на меті зміцнити культ Української повстанської армії. В одному з відео, що поширюються в інтернеті, Наталія Панченко, засновниця та очільниця фонду «Stand with Ukraine», нібито просувала цей проєкт.
Треба визнати, що певні польські ЗМІ та політики дуже старалися, щоби будь-яка згадка про УПА стала для поляків болючою, і досягли, так би мовити, успіху. Тепер самі ці три літери в Польщі викликають реальний страх, а відтак і злість. І ці емоції — ідеальний ґрунт для вирощування російських дезінформаційних наративів, таких як згаданий.
Звичайно з’ясувалося, що інформація фейкова, проєкт вигадали, а для його просування було використано зображення реальних організацій.
Пласт Польща і «Stand with Ukraine» опублікували заяви, які спростовують цю інформацію. Demagog — яке щастя, що є і такі організації в Польщі. Demagog перевірив відеозображення з Наталією Панченко і чітко вказав, що ролик згенерований ШІ, виявлено було й інші згенеровані елементи.
«Неправдива інформація про співпрацю між українськими скаутами та ветеранами «Азову» могла бути використана для розпалювання образи щодо українців, які проживають у Польщі. Будьте пильними, зустрічаючи подібний контент», — пише сайт demagog.org.pl.
Про фейкові наративи, антиукраїнські й не лише, які набрали багато переглядів і поширень у польському сегменті інтернету, розповів Пшемислав Дудек, аналітик редакції польського фактчекінгового сайту організації Демагог.
Пшемислав Дудек наголошує, що російська пропаганда має на меті сіяння ворожнечі між поляками та українцями й часто не вигадує проблему з нуля, а використовує реальні події, суперечності та суспільні емоції, спотворюючи їх або надаючи їм іншого контексту.
Серед прикладів такої маніпуляції експерт наводить фейкові фотографії з нібито антиукраїнськими графіті у Варшаві.
Demagog встановив адресу місця, зображеного на фото, і з’ясував, що насправді жодного такого напису там не було. Подібний випадок, за словами аналітика, поширювався і в Грузії: фотографію з Варшави представили як зображення з Берліна й також домалювали там фейкове антиукраїнське графіті.
Уже традиційною стала дезінформація навколо ракет Patriot. Скажімо, поширювався меседж, що Польща через допомогу Україні нібито залишиться без засобів захисту.
Ще один поширений напрям — кримінальні історії, у яких реальні або старі інциденти подаються як нові та пов’язуються з українцями, створюючи в Польщі спотворене уявлення про масштаб проблеми.
В інтерв’ю йдеться також про інші теми дезінформації — від здоров’я та вакцинації до шахрайської реклами й антиіммігрантських повідомлень. Серед найбільш шкідливих тем останніх тижнів у Польщі експерт називає антивакцинаторський контент, небезпечні для здоров'я, а то й життя, псевдомедичні поради, які можуть спонукати людей відмовлятися від традиційного лікування, а також шахрайські оголошення із використанням зображень відомих людей. За його словами, у Польщі такі схеми можуть маскуватися під рекламу інвестицій, криптовалют, медичних засобів або пропозиції відомих компаній.
Окремий пласт становлять повідомлення проти іммігрантів, де відео реальних інцидентів виривають із контексту, а учасникам подій приписують походження, якого вони насправді не мають.
Говорячи про те, як звичайному користувачеві розпізнати маніпуляцію, експерт Demagoga радить насамперед звертати увагу на власну емоційну реакцію.
Сильний гнів, страх, обурення або паніка можуть бути сигналом, що контент намагається не просто передати інформацію, а вплинути на поведінку людини. Серед інших ознак він називає надмірне спрощення складних питань, використання емоційно зарядженої мови та маніпуляції науковими дослідженнями, коли окрему фразу виривають із контексту й роблять із неї висновок, якого саме дослідження не містить. Тому, за словами експерта, варто зробити крок назад, перевірити інформацію та замислитися, чи перед нами справді факт, чи повідомлення, покликане сформувати потрібну комусь емоцію.
Запрошую послухати розмову в доданому звуковому файлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк