У Першому конгресі інформаційної безпеки ReInfo, організованому Фондом Інституту Заменгофа у співпраці з Університетом Білостока 22-23 вересня 2026 року взяли участь понад 50 експертів, а під час 11 панельних дискусій обговорювали інформаційний простір, інформаційну безпеку та інформаційну стійкість.
Голова програмної ради Конгресу Сильвія Чубковська пояснила, що організатори хотіли змістити акцент із самої боротьби з дезінформацією на розбудову стійкості в інформаційному середовищі. За її словами, сьогодні проблема полягає не лише у фейкових новинах чи окремих маніпуляціях, а й у інфодемії - надлишку різноманітної інформації — правдивої, хибної, важливої та неважливої. Це створює інформаційне перевантаження і втому.
Серед ключових тем Конгресу були також когнітивна війна, діяльність нижче військового порогу, вплив технологій і великих інформаційних платформ.
За словами Сильвії Чубковської, інформаційну стійкість неможливо сформувати за допомогою одного окремого рішення. До цього процесу мають бути залучені політики, державні службовці, неурядові організації, журналісти, освітяни, лідери думок, університети та місцеве самоврядування. Саме тому організатори зробили акцент на нетворкінгу, поширенні знань і розвитку компетентностей.
Замість підготовки окремого підсумкового документа вони підготували навчальні та семінарські програми для вчителів, журналістів і громадських організацій.
У Конгресі офлайн взяли участь понад 300 людей, а його організатори також планують поширювати записи експертних виступів. Програмна рада спеціально добирала учасників, прагнучи поєднати дослідників і практиків та забезпечити різноманітність за віком, статтю, освітою і досвідом. Сильвія Чубковська зазначила, що організатори хотіли б залучати до наступних заходів більше молоді.
Окремою темою інтерв’ю стали правові можливості боротьби з дезінформацією. Максим Сієр із INFO OPS Polska, член Ради опору міжнародній дезінформації при Міністерстві закордонних справ Польщі, зазначив, що правова основа для протидії дезінформації в Польщі та Європейському Союзі існує. За його словами, дезінформацію складно карати лише як таку, однак аналіз способу підготовки та конструювання повідомлень може виявити порушення положень Кримінального кодексу. Серед прикладів він назвав підбурювання до злочинів на національному ґрунті та національної ненависті, а також прославляння агресивної війни.
Максим Сієр стверджує, що російська воєнна пропаганда, яка вихваляє дії Росії в Україні, окупацію українських територій, знищення українських військових або напади на цивільне населення, та ті хто її поширюють, можуть підпадати під відповідні положення польського законодавства. Водночас він наголосив, що йдеться не про переслідування пересічних людей, які можуть повторювати певні наративи, а про систематичне поширення такого контенту конкретними особами, установами чи обліковими записами.
Ще одним інструментом Максим Сієр назвав санкції Європейського Союзу. Він нагадав, що у березні 2022 року ЄС запровадив санкції щодо пропагандистських структур «Спутнік» та RT, а згодом список розширився до 27 російських медіа- та пропагандистських структур. Учасник Конгресу вважає, що поширення матеріалів структур, які перебувають під санкціями ЄС, також може мати правові наслідки.
Сильвія Чубковська повідомила, що через позитивний відгук, велику кількість заявок і пропозиції щодо нових тем організатори, найімовірніше, хотіли б повторити Конгрес наступного року або продовжити його в іншому форматі.
Запрошую послухати передачу в доданому звуковому файлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк