Strażnik.eu — це застосунок, який має показувати наявність загрози в повітряному просторі Польщі. Віртуальна карта позначає такі об'єкти, як дрони, ракети чи літаки, та надає їм бали потенційної загрози. Алгоритми застосунку аналізують зібрані дані, а кожна загроза для прикордонних польських територій має різне значення. Наприклад, вище оцінюють об'єкти, що знаходяться на території Львівської чи Волинської областей. Strażnik.eu також бере до уваги тип об'єктів, їхню кількість та відстань від кордону з Польщею. Бали також нараховуються залежно від кількості джерел, які підтверджують загрозу в повітрі. Більше про застосунок та спосіб попередження громадян у разі загрози розповідає Пйотр Кукєр.
— Це застосунок, який за задумом має давати людям можливість бачити, що відбувається за нашим східним кордоном, — автор програми Пйотр Кукєр. — Особливо в моменти, коли до нас надходять сповіщення RCB чи RSO, щоб ми, окрім самого повідомлення про, наприклад, якусь атаку в Україні чи повітряну загрозу, розуміли, що насправді відбувається саме в Україні. Жовтий рівень потрібен для того, щоб телефон подав звуковий сигнал і щоб людина усвідомлювала, що щось відбувається досить близько від нас. Це дає час для того, щоб подивитися, що загалом відбувається, і, можливо, продумати план дій на найближчий час. Червоний — це вже такий сигнал тривоги, коли щось відбувається дуже близько, коли RCB, наприклад, уже надіслав повідомлення другого або третього ступеня. Останнім часом, від 17 вересня, RCB розділило свої повідомлення, точніше категорії повідомлень, на три різні рівні загрози, тому я також відповідним чином адаптував це до застосунку.
Як зазначає сам автор програми Пйотр Кукєр, розуміння того, що відбувається в повітряному просторі Польщі та України, може зменшити відчуття страху та паніки й сприяти прийняттю врівноважених рішень.
— Це перенесення власного досвіду. Коли я отримую SMS про повітряну загрозу, тобто, наприклад, про повітряну тривогу в Україні чи повітряну атаку в Україні, з власного досвіду знаю, що насправді це мало що мені говорить, окрім того, що там щось відбувається. Але де саме це відбувається і наскільки близько це від нас — це інформація, якої мені бракувало і яку я шукав у джерелах, що містять такі дані. Я вважав, що це необхідна річ, яка дозволить звичайному користувачеві такого застосунку зберігати спокій, не панікувати, адаптуватися до конкретної ситуації та відповідно реагувати, — зазначає Пйотр Кукєр.
Імпульсом для створення такої програми став інцидент 30 липня цього року, коли російська крилата ракета Х-101 влетіла в повітряний простір Польщі та впала в місцевості Тарнава-Колонія в Люблінському воєводстві. У регіоні вночі пролунали сирени, однак жодної інформації про їхню причину не було. Це спричинило хвилю обурення серед мешканців регіону та питання, чому урядові системи не спрацювали належним чином.
— Саме це стало імпульсом, який мотивував мене спочатку створити для себе таку собі сирену, — говорить Пйотр Кукєр. — Я не почув сирени, хоча о четвертій годині ночі в місці, де я живу, у центрі Любліна, вони лунали. Попри відчинені вікна — або, можливо, я просто дуже міцно спав — я взагалі не почув цих сирен. Я вважаю, що вони мають бути достатньо гучними, щоб особливо вночі розбудити всіх і мотивувати людей діяти відповідно до рекомендацій служб та установ. І того ж ранку виникла ідея створити такий застосунок — власну сирену в телефоні. Того самого дня з'явився перший прототип, я опублікував його у своїх соціальних мережах. Згодом почали надходити відгуки — як із соціальних мереж, так і від колег, — що багато людей стикалися з подібною ситуацією: або не чули сирен, або вони були дуже погано чутні. Тому я подумав, що це може бути хорошим інструментом і для інших людей, наприклад для тих, хто живе в сільській місцевості, далеко від міста, або в умовах щільної забудови, де сигнал може бути сильно приглушений. Застосунок просто допоможе отримати більше часу для реакції.
Strażnik.eu відображає неофіційні дані та не є джерелом, яке замінює сповіщення Урядового центру безпеки Польщі, тобто RCB. Дані також не походять від польських військових джерел. Пйотр Кукєр вказує, що це лише додаткове джерело, а його завданням є візуалізувати те, що відбувається в повітряному просторі Польщі та України. Застосунок спирається, зокрема, на українські дані. Це, між іншим, сервіс «Нептун» та мапа тривог. Він також використовує дані ADS-B, тобто інформацію з публічних авіаційних транспондерів.
— Робота над ним триває й досі, — говорить Пйотр Кукєр. — Наприклад, ще вчора був випадок, коли дрон упав з українського боку біля Дорогуська. У Strażnik, наприклад, попри те, що картка об'єкта показувала правильну відстань, таку, як було вказано в «Нептуні», — там показувало близько 200 метрів від кордону — застосунок усе одно відображав цей дрон так, ніби його перемістили на кілька кілометрів углиб Польщі. Тож помилки трапляються й досі, і я намагаюся виправляти їх у режимі реального часу. Учора, щойно я отримав такий сигнал від користувачів, увечері одразу виправив помилку. Вийшло оновлення, і вже від сьогодні об'єкт відображається на карті інакше.
— Велике значення для мене мали рішення, які вже функціонують в Україні, — пікдерслює Пйотр Кукєр. — Саме це, можна сказати, відіграє першу скрипку. Сподіваюся, що в нас цього не буде потрібно. Але платформа «Нептун» свідчить про те, що така система працює. У Польщі, якби виникла така потреба, я думаю, що, розширивши, наприклад, такий застосунок певними джерелами — урядовими, інституційними чи служб, — ми могли б обмежити зону сповіщення не до рівня воєводства, а, можливо, до міста, повіту чи навіть менших територій. Адже маючи точну інформацію та надійні джерела, ми можемо залучати менше людей до цієї, скажімо так, «метушні». За допомогою відповідних алгоритмів ми можемо практично мінімізувати територію, на яку потрібно надсилати такі сповіщення.
Застосунок функціонує трьома мовами: польською, англійською та українською. Він доступний для систем Android та iOS. Пйотр Кукєр підкреслює, що програма є безкоштовною та не має рекламних співпраць. Автор наголошує, що, на його думку, рішення, які пов'язані з безпекою громадян, та їхнє функціонування повинні бути доступними для кожного, незалежно від фінансових можливостей. Оданак всі охочі можуть підтримати розвиток проєкту та роботу автора донатом.
Інна Ясніцька