Польща прискорює підготовку нового законодавства у сфері оборони. Уряд розраховує, що законопроєкт, який має посилити готовність держави до можливого збройного конфлікту, найближчими тижнями може опинитися на столі президента.
Про це заявив заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик. За його словами, документ планують провести за прискореною процедурою, оскільки безпекова ситуація в регіоні вимагає швидких рішень.
Закон має врахувати не лише сценарій відкритої війни, а й загрози, які передують їй: гібридні атаки, кібератаки, диверсії, дезінформацію та спроби паралізувати роботу державних інституцій.
Серед пріоритетів — прискорення переміщення військ, підготовка транспортної та критичної інфраструктури, зміни у військовій підготовці та збільшення кількості підрозділів, здатних швидко перейти у стан постійної готовності.
Польські експерти наголошують: чинне законодавство потребує адаптації до нових планів НАТО та характеру сучасної війни. За словами політолога Пйотра Міцкевича, Польщі необхідно не лише збільшувати оборонний потенціал, а й чітко визначити механізми реагування різних державних структур.
Окремим викликом залишається координація між військовими та цивільними службами. Експерт із питань безпеки Мацей Мориц зазначає, що у разі кризи саме перші години можуть бути вирішальними — тому держава повинна заздалегідь визначити, хто і за яких умов ухвалює рішення.
Новий закон має стати одним з елементів ширшої перебудови польської системи безпеки на тлі війни Росії проти України та зростання кількості гібридних загроз у країнах НАТО.
У Польщі з 1 жовтня змінилися правила реагування на невідомі повітряні об’єкти. Рішення ухвалили на тлі зростання кількості інцидентів із безпілотниками та появи нових типів російських дронів.
Для польської системи ППО дедалі більшою проблемою стають низьковисотні та малорозмірні цілі, які складніше вчасно виявити та ідентифікувати.
Польські військові роблять ставку на поєднання радарного спостереження, винищувальної авіації та наземних засобів протиповітряної оборони. Водночас рішення про застосування зброї має враховувати не лише технічні характеристики цілі, а й правові умови та можливий ризик для цивільного населення.
Військовий експерт Здзіслав Слівка наголошує на необхідності чітких процедур для військових, які першими стикаються з потенційною загрозою.
Аналітик Марек Мейснер звертає увагу на іншу проблему — швидкість і точність ідентифікації. Нові російські безпілотники можуть бути швидшими за традиційні ударні дрони, що скорочує час на ухвалення рішення.
Польща також посилює взаємодію із союзниками. У разі порушення повітряного простору важливими є не лише власні радари та винищувачі, а й обмін інформацією в межах системи ППО НАТО.
Для Варшави це питання вже не теоретичне. Повітряні інциденти поблизу польського кордону показують, що війна в Україні безпосередньо впливає на безпекову ситуацію країн НАТО.
Росія продовжує шукати слабкі місця у системі безпеки НАТО, а країни Балтії та Польща залишаються серед потенційних напрямків для провокацій. Таку оцінку дає журналіст та аналітик Константин Еггерт.
За його словами, Москва зацікавлена не лише у військовому тиску. Не менш важливою метою є політичне розколювання Альянсу та створення сумнівів щодо готовності союзників захищати одне одного.
Саме тому Росія може використовувати широкий набір інструментів — від кібератак і дезінформації до провокацій на кордонах та перевірки реакції військових.
Особливу небезпеку становлять сценарії, за яких Росія намагається діяти нижче порогу відкритої війни. У такому випадку союзникам складніше визначити момент, коли необхідно переходити від політичних заяв до конкретних військових дій.
Польща у відповідь посилює свою оборонну систему та виступає за збільшення присутності союзників на східному фланзі НАТО.
Експерти водночас наголошують: головним фактором стримування залишається здатність Альянсу продемонструвати єдність. Для Москви важливо переконати європейське суспільство, що НАТО нібито не готове до тривалого протистояння.
Тому підготовка Польщі до можливого конфлікту стосується не лише армії. Йдеться про стійкість державних інституцій, інфраструктури, кіберсистем та суспільства загалом.
Українські біженці зробили вагомий внесок у польську економіку після початку повномасштабного вторгнення Росії. За оцінкою дослідження Deloitte та Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, їхній внесок може становити близько 2,4% ВВП Польщі.
Автори звіту оцінювали не лише податкові надходження, а й участь українців у польському ринку праці, споживанні та розвитку окремих секторів економіки.
Значна частина українців, які приїхали до Польщі після 2022 року, знайшли роботу. Це дозволило частково компенсувати дефіцит працівників, з яким польська економіка стикалася ще до початку повномасштабної війни.
Економічний ефект також пов’язаний із витратами українців у Польщі та їхньою участю у системі соціального страхування.
Експерти наголошують, що українці не стали лише отримувачами допомоги. Вони поступово інтегрувалися в польський ринок праці, відкривали власний бізнес і сплачували податки.
Водночас дослідники звертають увагу на необхідність подальшої інтеграції, зокрема через доступ до освіти, кваліфікованої роботи та медичних послуг.
За словами експертів, економічний ефект від присутності українців у Польщі варто розглядати не лише як короткострокову допомогу, а як довгостроковий фактор для польського ринку праці та економіки.
Польські художники та діячі культури об’єдналися заради підтримки України. У Польщі проходить благодійний аукціон «Мистецтво заради перемоги», кошти від якого мають бути спрямовані на допомогу українським військовим.
До ініціативи долучилися відомі польські митці, художники та представники культурного середовища. Серед учасників — Анджей Роттенберг, Агнешка Голланд та інші автори.
Ініціатором проєкту став письменник і художник Мацей Пісук. За його словами, ідея виникла як відповідь культурного середовища на повномасштабну війну Росії проти України.
До підтримки аукціону долучилися також представники української дипломатії в Польщі. Українська сторона наголошує, що такі ініціативи мають не лише фінансове, а й символічне значення — вони демонструють солідарність польського суспільства з Україною.
У межах аукціону можна придбати роботи польських художників. Захід триватиме близько двох місяців, а зібрані кошти планують передати на потреби українських військових.
Організатори наголошують: культура у час війни може бути не лише способом говорити про трагедію, а й реальним інструментом допомоги.
Володимир Гарматюк