Польська експертка з питань когнітивної війни професорка Агнешка Щигельська вважає, що Польща надто пізно почала усвідомлювати масштаби інформаційної небезпеки, адже когнітивна діяльність Росії триває не чотирнадцять років, а значно довше, а 2014 та 2022 роки стали черговими етапами цієї діяльності. Ефективність когнітивного впливу, на її думку, полягає саме в тому, що суспільство часто його не помічає. Відсутність обізнаності про операції впливу та звичка споживати інформацію без перевірки створюють умови, за яких інформаційні прогалини можуть заповнюватися чужими наративами. Подальше поширення суперечливої інформації, своєю чергою, може призводити до так званого байдужого мислення, коли люди вже не знають, кому і чому довіряти.
Щигельська наголошує на необхідності формування когнітивної стійкості суспільства. На її думку, для цього недостатньо роботи окремих фахівців, установ чи організацій, які зараз діють у різних сферах. Вона вказує на необхідність цілісної системи з чітким розподілом компетенцій між тими, хто перевіряє, аналізує, інформує та відповідає за комунікацію. Експертка пропонує об'єднати наявні компетенції в єдину систему, яка могла б оперативно перевіряти, верифікувати та спростовувати неправдиву інформацію. Водночас важливим напрямом вона називає освіту — пояснення суспільству того, як створюється поляризація, на які емоції та страхи може впливати противник і як інформаційні впливи використовуються для розколу суспільств. Таку «когнітивну імунізацію», за її словами, необхідно починати ще з дитячого віку, а водночас пояснювати положення інформаційної безпеки й батькам.
Окремо експертка говорить про український досвід протистояння інформаційній та когнітивній агресії. Вона вважає, що Польща могла б використовувати напрацювання України у сфері розпізнавання та протидії інформаційним впливам, а також вивчати те, що вже спрацювало або не спрацювало за роки війни. За її словами, соціальна поляризація в Польщі створює сприятливе середовище для наративів про нібито невдячність українців, вигадок щодо біженців та інших суперечливих повідомлень. Такі наративи можуть поширюватися через іноземних ботів і фіктивні мережі та посилювати взаємну ворожнечу. Професорка Щигельська також звертає увагу на швидкий розвиток мереж і алгоритмів, які дозволяють профілювати користувачів та адаптувати до них контент. На її думку, це створює серйозний виклик для кібербезпеки, оскільки інструменти захисту не завжди встигають за розвитком кіберсфери.
Запрошую послухати розмову в доданому звуковому файлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк