Трохи нагадування про ніби очевидні, але не завжди докладно зрозумілі речі: що таке боти, ботоферма, що таке тролі. Маріанна Присяжнюк підкреслила, що це надзвичайно розповсюджені методи дестабілізації інформаційного простору, та нагадала про так звані приґожинські ботоферми з Санкт-Петербурга, які були викриті ще на початку війни
Це добре відомі методи розповсюдження фейкової інформації, дезінформації для того, щоби створити альтернативну версію подій, ввести аудиторію в оману. Ці методи Росія дуже широко використовувала і з початку анексії Криму, і з вторгненням на Донбас, і, звісно, це одні з основних методів російської дезінформації з початком повномасштабного вторгнення. Це ненаукові терміни, наукове осмислення зараз триває.
Отже, принципової функціональної різниці немає, але так само немає усталеної термінології для називання різного виду шкідливої діяльності в інформаційному просторі. Можемо підсумувати, що бот — це нереальний користувач, пуста аватарка, а троль — людина, яка реально існує й емоційно розхитує комунікацію. Чи пов’язані боти й тролі з дезінформацією саме через емоційну складову?
Пов’язані дуже сильно, тому що дезінформація і фейкньюс зокрема, як пропагандистські явища, існують завдяки емоційній реакції людини. Оскільки і боти, і тролі працюють саме над емоційним станом інформаційного простору, то вони і є інструментом просування дезінформації, фейкньюс і інших форм інформації, яка не відповідає дійсності. Тож це канал поширення повідомлень, меседжів тієї сторони, яка за цим стоїть, у цьому випадку — Росії.
Сьогодні в Європі визначено одну з найбезпечніших цілей російської дезінформації — поляризація суспільства, це стосується всіх країн, до яких дотягуються мацаки цих викопних пушкіністів. Що це таке — поляризація суспільства, та до чого тут тролі чи боти?
Поляризація суспільства стосується кожної країни, кожного суспільства, навіть кожного населеного пункту... У кожній спільноті існує певний перелік, певна кількість поглядів на всі важливі процеси, які відбуваються в тій чи іншій групі: і щодо політики, і щодо соціальних тем, і щодо подальшого розвитку чи то громади, суспільства, чи то країни. Навіть у сім’ї деколи відбуваються певні розбіжності. Це стосується кожного суспільства.
Питання в тому, що публічний дискурс без пропаганди, без ворожої дезінформації чи штучної інформації, залишається плюралістичним — і люди розв'язують питання нормально. Там, де з’являється пропаганда, виникає соціальний конфлікт, який за допомогою таких деструктивних емоцій, які розганяють серед іншого тролі чи боти, доводить до соціального вибуху. Це відбувається на різних рівнях, і завдання їхнє полягає в тому, щоби цю дискусію, яка в нормальних умовах і є нормальною, перевести на емоційний рівень, коли люди вже не здатні раціонально аналізувати й приймати рішення, базуючись на фактах.
Це і є поляризація — цей перехід, коли вже різні групи людей у суспільстві зациклені на емоційному відстоюванні тієї чи іншої думки. І задача наступного етапу поляризації суспільства полягає в тому, щоби цю прірву між цими групами й людьми поглибити. Ну й результатом є те, що люди не здатні між собою домовитися.
Таке суспільство є блокованим у демократичному сенсі, воно не здатне рухатися ні політично, ні економічно. І, у принципі, це є умовою для подальшої експансії ззовні. Це типова стратегія Російської Федерації з підриву функціонування їхних країн, їхньої здатності самостійно приймати рішення.
У попередніх передачах ми вже говорили, що якщо хтось бачить емоційну інформацію, то потрібно відсторонитися від цієї інформації, перевірити її, а тоді приймати рішення. Але як захиститися конкретно від ботів і тролів?
Я би сказала, що це питання виключно нашого спілкування в цифровому світі, здебільшого соціальні мережі, різні чати. Тож мої рекомендації будуть стосуватися саме цифрового світу.
Перше. Ми повинні розуміти, що ми самі публікуємо в соціальних мережах: чи це щось особисте, чи це якісь оцінки політичних чи економічних подій.
Друге. Ми повинні розуміти, з ким ми ведемо дискусію, чи потрібно це, чи виходить це за рамки теми, яку ми заявляємо чи де ми беремо участь, чи це є мета дискусії, де ми залишаємо коментар, бо, як правило, таке спілкування відбувається саме на рівні коментарів.
Третє. Потрібно зважати, наскільки варто включатися в дискусію чи провокувати дискусію щодо гострих тем, бо тролі й боти завжди з’являються на тих темах, які поляризують суспільство. Тож, можливо, у деяких випадках треба утриматися від цього. Але звісно, деякі теми є болючими для нас, але, навпаки, вимагають більшої участі громадян у висвітленні та обговоренні.
Найголовніше — це свідома участь у такого типу комунікаціях. Потрібно пам’ятати, що це завжди анонімне спілкування, тож розуміти, наскільки ми готові далеко дати зайти людині, про яку ми нічого не знаємо і яка може виявитися не людиною, а машиною чи оператором, який модерує одночасно десятки таких самих комунікацій.
Відомо, що існують спеціальні сайти, на яких можемо перевіряти інформацію. На моє запитання, які з них порадила би використовувати моя співбесідниця, вона нагадала, що варто використовувати місцеві варіанти проєкту StopFake, які існують у багатьох країнах, а також наголосила, що подвійно уважними в перевірці інформації мають бути українці, які внаслідок війни опинилися за кордоном.
Сніжана Чернюк
Докладну розмову слухайте в доданому звуковому файлі