Українська Служба

Ймовірний «витік» секретної інформації нагадує радянські «подмьотниє пісьма»

20.04.2023 11:00
Військово-політичний оглядач «Інформаційного спротиву» Олександр Коваленко аналізує ситуацію, пов’язану з імовірним витоком секретних документів через «Нью-Йорк Таймс», зокрема фотокопій документів про український контрнаступ, помічає в таких діях сліди прийомів КДБ та говорить про ретрансляторів російської пропаганди в США
Аудіо
Ілюстраційне фотоCC0 Domena Publiczna https://pxhere.com/en/photo/540556

Останнім часом ЗМІ й соцмережі повняться суперечками, був «витік» таємної інформації чи ні й ентузіастично перегрібають опубліковані факти чи «факти». Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко каже, що цей «витік» є традиційним прийомом іще совєтських спецслужб.

Коли я побачив цю інформацію, то одразу згадав старі добрі радянські «подмьотниє пісьма», які використовували під час Холодної війни КДБ та ГРУ, щоби дезінформувати своїх західних, скажімо так, колег.

Олександр Коваленко пояснює, що ці «пісьма» виготовляються таким чином, що в масив даних із правдивою інформацією інтегруються якісь маніпулятивні або відверто фейкові елементи, які повністю змінюють контекст інформації. Виявити такі елементи дуже складно через значний обсяг, для аналізу потрібно багато часу. А за цей час інформація інтенсивно розганяється інтернетом, ЗМІ, агентурою, тож коли фейкові елементи виявлені, протидіяти їм надзвичайно важко. Але у випадку, про який говоримо, ІПСО у росіян вийшла гіпертрофованою. А тому швидко упізнаваною.

Але оскільки загальна концепція розвідувальної діяльності Росії трохи деградувала за ці десятиріччя, то ми зараз бачимо саме елемент гіпертрофованої інформаційно-психологічної спецоперації з елементами цих «подмьотних пісєм». А чому гіпертрофованої? Бо вони вклали дуже багато пропагандистських елементів у цю базу даних із цією правдивою інформацією, тобто фейків набагато більше, аніж правди.

Якщо ці «подмьотниє пісьма» містять правдиву інформацію, то яка ж правда є в «злитому» матеріалі?

Вони використовували дані про розміщення наших військ, їхню комплектацію, назви підрозділів, а також своїх підрозділів уздовж лінії боєзіткнення, які відповідали дійсності. Але відповідали дійсності на кінець лютого — початок березня 2023 року. І ця інформація не є таємною, вона знаходилась у відкритих джерелах.

Олександр Коваленко аналізує, що була інтегрована фейкова інформація про українські втрати особового складу, про те, що насправді Україна як незалежна країна не існує, а лише як виконавиця планів Пентагону і про те, що насправді Росія воює не проти України, а проти НАТО.

Вони інтегрували великий пласт своєї пропаганди. Насамперед про те, що ЗСУ мають великі втрати під час бойових дій, що є основним наративом російської пропаганди, починаючи з 2022 року. Коли російські війська втрачали велику кількість своїх підрозділів, особливо каталізувалося ситуація в грудні 2022 під час штурму Соледару, коли Пріґожин фактично відправив у м’ясорубку десятки тисяч зеків. За це його критикували навіть російські так звані експерти. Вони намагалися нівелювати хвилю статей про втрати російської армії фейковими повідомленнями через свої ресурси, а також через іноземні ресурси, свої «говорящі голови» на Заході, наприклад, полковника Макґреґора — трампіста, який постійно ретранслює російські наративи, —  намагалися розповсюджувати ці фейки про великі втрати України.

Другий момент: вони акцентували на тому, що увесь цей план розроблявся саме Пентагоном. Підтримка наративу про те, що України як незалежної країни не існує, все вирішують країни Заходу.

Є третій дуже важливий момент, а саме акцентування уваги на тому, що російська армія в Україні нібито воює проти НАТО. Усе це було інтегровано в цей масив даних, який було викладено у відкриті джерела.

Головний доказ фальшивості інформації полягає в неадекватному способі її використання, — підкреслює Олександр Коваленко, і нагадує, що «Нью-Йорк Таймс» іще в тридцятих роках писало, що український голодомор — це вигадки і загалом було рупором радянської пропаганди.

Але виникають із цього питання. Отже, ви, розпочавши повномасштабну війну проти України, постійно зазнаєте фіаско за фіаско. Ви втратили північний плацдарм. Ви тікали з Чернігівщини, Сумщини, Київщини. Ви втратили контроль над островом Зміїний, дуже швидко втратили контроль над Харківщиною і тікали під час харківського контрнаступу ЗСУ. Ви не змогли утримати правобережну Херсонщину та Миколаївщину та тікали навіть звідти.

Увесь 2022 рік у вас продовжувався втечами та «жестами доброї волі», ви не змогли захопити навіть таке маленьке містечко як Бахмут і досі не можете цього зробити. Але ви проводите дуже унікальну ефективну розвідувальну операцію, отримуєте інформацію про контрнаступ ЗСУ, який готується.

Що ви будете робити? Логічно та раціонально. Ви будете викладати це у відкриті джерела? Ні! Ви будете готувати план оборони на тому напрямку, де готується контрнаступ, для того, щоби влаштувати там високоефективну пастку, щоб оточити ці війська ЗСУ, знищити якомога більше людської компоненти, захопити якомога більше полонених, захопити якомога більше техніки західного зразка, щоби це демонструвати по своїх пропагандистських каналах, завдати ЗСУ репутаційного удару та почати примушувати владу в Україні, а також звертатися до міжнародних партнерів України з ультиматумом щодо ведення переговорів на умовах Російської Федерації. Усе це є логічним та раціональним.

Натомість бачимо зовсім інше — ми бачимо, як ця вся інформація «зливається» через ЗМІ, «Нью-Йорк Таймс», яке відомо тим, що ще у 1930-х роках писало про те, що в Україні не існує ніякого голодомору, усе це вигадки. Ми добре пам’ятаємо це минуле — дуже класну співпрацю «Нью-Йорк Таймс» іще з часів Радянського Союзу з радянською пропагандою. Отже, якщо цей «злив» відбувається, то російські спецслужби не цінують цю інформацію, тобто вона не має ніякої користі, а отже не виключено, що вона має винятково компоненту інформаційного характеру, а не практичного для ведення бойових дій.

Олександр Коваленко оцінює, що зараз інформаційно-психологічна операція, пов’язана з витоком інформації через «Нью-Йорк Таймс» має інший елемент і є однією з багатьох у безперервному ланцюгу російських ІПСО.

І зараз вона вже має інший елемент. Цим елементом є такий собі підполковник Деніел Девіс із США, який ретранслює через американські ЗМІ, поки що не дуже це розповсюджено в інформаційному просторі, що контрнаступ ЗСУ, незалежно від того, буде він успішним чи зазнає фіаско, — усе одно. Він у будь-якому випадку настільки зменшить боєздатність ЗСУ, що Україна буде відкрита для повного захоплення російським окупаційними військами. Ми бачимо комплексний підхід росіян щодо того, щоби зараз щодня ретранслювати різні ІПСО, які дискредитують контрнаступ і спрямовані на психологічний вплив на наших партнерів, щоби вона нам не надавали допомогу для реалізації цих контрнаступальних дій по звільненню наших територій.

Цей вкид, цю ІПСО проведено саме зараз, бо росіяни не розуміють, де саме буде відбуватися контрнаступ.

Їхня теперішня активізація викликана насамперед тим, що російське командування не розуміє, де саме буде відбуватися контрнаступ. Вони не розуміють нічого: за яким сценарієм, за яким напрямком, якими силами та засобами це буде відбуватися. Тому вони розпочали оцю інформаційну хвилю, щоби якось нівелювати й дезорганізувати наші дії. І все це є комплексними діями їхньої пропаганди. Іноді вони змішуються з ініціативою їхніх спецслужб, бо ми бачимо, що деякі їхні спецслужби, такі як зовнішня розвідка, ФСБ, ГУ ГШ ВС РФ, Міністерство оборони діють незлагоджено. Деякі російські пропагандисти під керівництвом Міноборони навіть критикують цей «вкид» від «Нью-Йорк Таймс», говорять, що він не відповідає дійсності. Вони зараз хаотично намагаються не лише реалізовувати якісь дії в зоні бойових дій, тобто ті ж самі окопи, фортифікаційні споруди, лінії оборони, які вони будують — це все хаотично, воно не має якоїсь військової логіки. Так само вони діють інформаційно, створюючи велику кількість інформаційних хвиль, які не мають якогось високого, назвемо це так, коефіцієнту корисної дії.

Олександр Коваленко каже, що теперішні дії ворожої агентури нагадують «білий шум», який було створено навколо катастрофи МН-17 у Донецькій області. Тоді росіяни генерували величезну кількість фейків, дуже розмаїтих, які об’єднувало лише одне — що винна Україна. На моє запитання, чи може бути ІПСО з витоком документів пов’язана з майбутніми виборами в США, Олександр Коваленко зауважив:

Дійсно, я не можу говорити про вибори, бо вже давно спостерігаю діяльність усіх цих діячів. Насамперед, вони є трампістами, це правда. Той самий полковник Макґреґор іще у 2014 році визнав Крим російським. Упродовж усього 2022 року стверджував, що російська армія захопить усю Україну, він ретранслював фейки про втрати української армії. Його підтримувала інша протрампістська діячка Тулсі Ґаббарт. Вона постійно заявляла, що це саме США та Захід своїми діями примусили Росію напасти на Україну. Той самий полковник Деніел Девіс постійно ретранслює усі ці фейки і, що цікаво, що в серпні 2022 року саме він заявляв, що у ЗСУ немає ресурсу та можливості вести будь-які контрнаступальні дії та звільняти свою територію, бо вони повністю виснажені втратами. А потім було звільнення Харківщини та правобережної Херсонщини. Отже, усі ці персонажі діють зараз виключно в інтересах російської пропаганди. Вони зараз з’являються на тлі постійних вкидів із боку Росії, бо інакше хто ж іще міг зробити цей вкид.

Аудіоверсію розмови слухайте в доданому звуковому файлі

Сніжана Чернюк