— Ви працюєте в Асоціації зоозахисних організацій України й, очевидно, може стежити за розвитком українських зоозахисних організацій. Як, за вашими спостереженнями, вони змінились на початку повномасштабного вторгнення?
— Люди ще більше об’єдналися. Зоозахисники і до цього були всі об’єднані, тому що ми займаємось вирішенням однієї проблеми — проблеми безпритульних тварин, безвідповідального ставлення власників і жорстокого ставлення з боку тих людей, які експлуатують тварин і в сільському господарстві, і в лабораторіях і т.д. На початку повномасштабного вторгнення кожен взяв свою ланку роботи: хтось із зоозахисників забезпечував кормами тварин (особливо на деокупованих територіях), хтось фінансував стерилізацію тварин, а хтось допомагав юридично, хтось — фізично. Зрештою всі побачили, що тільки наша згуртованість може дати певний результат. [...]
— От щодо жорстокого поводження. Вже два роки, як діє Закон, який посилює відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Він працює на практиці чи існує тільки на паперах?
— Закон про захист тварин прийнятий ще 2006 року. Проте до 2017 року була дуже маленька і адміністративна, і кримінальна відповідальність, а з 2017 року вона посилилася, кримінальна відповідальність [за жорстоке поводження з тваринами] збільшилась до 8 років ув’язнення. У 2021 році дійсно був прийнятий законопроєкт 2351. Він посилив відповідальність, встановив, що деякі дії (жорстоке поводження) підпадають під кримінальну відповідальність. Раніше їх визначали як адміністравні і за них був штраф. Наприклад, за насильницькі дії щодо тварин, спрямовані на задоволення статевої пристрасті, зараз є позбавлення волі. Дійсно, відповідальність посилилась, встановились нові норми захисту тварин. Наприклад, зараз заборонено замуровувати тварин у підвальних приміщеннях; заборонено утримувати на прив’язі домашніх тварин, якщо довжина прив’язі становить менше ніж 10 м; заборонено утримувати собак без будок або якогось іншого приміщення, куди вони могли б заховатись від непогоди; заборонено залишати тварин у салоні автомобілю без власників, якщо температура навколишнього середовища більша, ніж 20 градусів, і менша, ніж 5 градусів.
Поліція має повноваження вживати якісь дії для попередження, для превентивної діяльності. Звісно, поліція працює: не на повну силу, в багатьох випадках бездіє. Деякі не хочуть, деякі — не знають. Тих, хто не знає, ми намагаємось навчити. Я, наприклад, зараз проводжу тренінги для Національної поліції України і передусім розповідаю про те, що важливо звертати увагу на жорстоке поводження з тваринами. Чому це важливо? По-перше, випадки жорстокого поводження з тваринами можуть вказувати на домашнє насилля в сім’ї. [...] Серійні вбивці або маньяки в дитинстві жорстоко поводились з тваринами. Ми з поліцейськими на тренінгу розбираємо такі приклади. Сподіваюся, ми зробимо систему [покарання за жорстоке поводження з тваринами] дієвою, бо мало написати закон, потрібно ще його виконувати.
— Це насильницькі дії, натомість дуже часто тварин використовують у розважальній сфері: в дельфінаріях, цирках або навіть просто для фотографування з розфарбованими голубами або конями, і це в літню спеку. Як на це реагувати? Чи викликати поліцію буде ефективно?
— Дельфінарії в Україні, на жаль, не заборонені. Такий законопроєкт подано, зареєстровано у Верховній Раді. Проте він ще не пройшов жодного читання. Думаю, в бізнесменів, які утримують дельфінарії, дуже велике лобі у Верховній Раді, тому цей законопроєкт поки не рухається. Проте в нашому законодавстві написано, що дельфінарії зобов’язані використовувати лише природну морську воду, в жодному випадку — штучну. Якщо викликати поліцію, вона не зможе перевірити, чи природна там морська вода, чи ні, для цього потрібні специфічні реагенти.
Щодо цирків з тваринами. Використання тварин у цирках у нас теж ще не заборонене, навіть використання диких тварин не заборонене. Проте теж поданий такий законопроєкт. Але знову ж таки через сильне циркове лобі він там просто «застряг», хоча поданий ще давно, ще в 2020–21 році.
Ми можемо лише вказувати на випадки жорстокого поводження з тваринами в цирках, коли, наприклад, під час дресирування. Знову ж таки, якщо це побачить свідок і зафіксує на відео.
Щодо фотографування. Фотографування з дикими тваринами в Україні заборонене, крім зоопарків, цирків і дельфінаріїв. У парках, скверах, на вулицях фотографування з дикими тваринами вважається адміністративним правопорушенням. Так само і з розфарбованими голубами. Розфарбовані голуби — це вияв жорстокого поводження з тваринами.
Я знаю про два випадки, як поліція зреагувала саме на фотографування з голубами. Стояла людина, пропонувала фото з голубами (вони були не розфарбовані, але їх утримували в тісному пластиковому контейнері), поліція це помітила, склала протокол про адміністративне правопорушення за жорстоке поводження з тваринами і передала матеріали до суду, щоб суд виніс штраф і конфіскував голубів. І неподалік стояв чоловік, який надавав фотопослуги із соколом. Сокіл — це дика тварина, тому це адміністративне правопорушення. Незалежно від того, як утримуються дикі тварини, фотопослуги з ними заборонені. Тож поліцейські на місці винесли постанову і наклали штраф. [...]
— А катання на конях?
— Катання на конях у нас не заборонено. Проте потрібно дивитися на стан тварини. Якщо стан тварини нормальний, якщо тварин напувають, біля них стоїть вода в спекотну погоду й загалом візуально стан тварини нормальний, то тоді жорстокого поводження немає. Важливо теж, як їх експлуатують. Тобто якщо на поні катають маленьких діток — це нормально; якщо дорослу людину, то це надмірне фізичне навантаження і це вже є жорстоким поводженням. Я знаю випадок в Одесі, що був кілька років тому, коли пропонували послуги катання на коні: зоозахисники підняли сідло, а під сідлом була дуже велика відкрита рана. Це вже жорстоке поводження, тут треба дивитися на стан тварини.
— Насамкінець запитаю про зміни в українському законодавстві, які необхідні для євроінтеграції України. Ми вже на шляху до цього чи ще бракує певних рішень?
— Я думаю, що потрібно ще дуже багато кроків зробити. Насамперед слід зазначити, що в деяких моментах у нас законодавство гуманніше, ніж європейське. Так само в багатьох розвинених європейських країнах, які входять до складу Євросоюзу, законодавство набагато краще, ніж європейські регламенти і директиви. Ці регламенти й директиви повинні переглядатися щоп’ять років. Деякі норми в Україні вже гуманніші, ніж європейський, а деякі норми наші державні чиновники мають імплементувати, зокрема щодо сільськогосподарських тварин. Наприклад, вимоги щодо отримання курей-несучок, вимоги щодо утримання бройлерів, щодо утримання телят, щодо утримання свиней тощо. Такі чотири нормативні акти ще не прийнято, але вони набудуть чинності з 1 січня 2026 року, хоча ми мали б їх прийняти, якщо не помиляюся, до 1 січня 2018 року. Думаю, що до 2026-го року Європейський Союз ці норми перегляне, і ми знову запізнимося. Радує, що зараз є усвідомлення у чиновників, що необхідно імплементувати європейське законодавство. Однак вони ще мають усвідомлювати, що ці норми є мінімальними стандартами. Кожна країна Європейського Союзу може встановлювати вищі норми захисту тварин у своїй країні. Сподіваюся, що і в нашій країні норми захисту тварин будуть підвищуватися і ми все-таки зрозуміємо, що ставлення до тварин — це маркер цивілізованості суспільства.
Матеріал підготувала Олена Руда
Розмову можна послухати в доданому аудіофайлі