Юро, Ви прийшли, коли українська студентська організація в Collegium Civitas уже існувала, уже має якусь історію, ось ви Форум організовуєте, але як вона постала й навіщо?
Так, я до неї долучився на першому курсі, тобто вона вже існувала. Організація була започаткована в 2019 році, заснував її наш старший колега Микита Стефко. На першому курсі я вирішив доєднатися і якраз у той час проводилася рекрутація.
Для чого вона повстала? У Collegium Civitas була значна частина студентів із нашої країни, але не було якоїсь платформи, де би ми могли, наприклад, кожного тижня, зустрітися, поговорити про нашу країну, про взаємозв’язок нашої країни з Польщею. Тож виникла ідея в наших старших колег створити таку платформу, де би кожен із нас мав шанс прийти, висловитися.
На цей час в нашій організації близько 40 людей, ми робимо різні заходи, наприклад, конференції, дискусійні панелі. А створили «Європейську Україну» п’ятеро студентів, якщо я не помиляюся.
У цьому році ми врешті-решт робимо Форум української молоді, про який довго мріяли.
Це всі студенти з України, так? І цих 40 осіб, і п’ятеро організаторів?
Це, власне, добре питання, бо за весь час існування «Європейської України» до нас було пару заявок польських студентів, але це було доволі складно, тому що всі наші зустрічі приходять українською мовою, тому ми якось були вимушені відмовити, на жаль, тому кожен студент, усі оцих 40 осіб, вони наші студенти з нашої країни, з різних місць, це Захід, Схід, Північ, Південь, тому основний склад — це, власне, з нашої країни.
Хоча ми це проговорювали, думали, можливо, робити зустрічі й польською мовою, ми навіть, здається, пробували 2-3 рази, але тоді, власне, втрачається якась ідентичність, бо якщо ми себе позиціонуємо українськими студентами, можемо проговорювати якісь наші звичаї, наші традиції, разом ходити, наприклад, до музеїв, у театр, тому, власне, ми якось прийняли, що будемо долучати лише наших співвітчизників. Студентам із інших країн, ми стараємося робити якісь заходи, де вони могли би познайомитися з нашою культурою, з нашими звичаями.
Чи до вас долучаються українські студенти лише з Польщі чи з інших країн? І, скажімо, чи лише з Collegium Civitas, чи з інших навчальних закладів також?
Офіційно в організації повинні бути лише студенти Collegium Civitas, оскільки щороку в серпні-вересні ми подаємо звіт, і в нашому статуті, у статуті Collegium Civitas, дотичному до різних наукових кіл і так далі, прописано, що їхніми учасниками можуть бути тільки студенти Collegium Civitas. Але, якщо будуть якісь студенти, наприклад, із SGH (Szkoła Wyższa Handlowa) чи Варшавського, ми можемо також їх залучити в різного роду проєкти.
Як, наприклад, у цьому форумі Української молоді в нас є студент з SGH, в нас є студентка з Варшавського, ми прекрасно взаємопорозумілися, розподілили задачі, де ми все добре і вчасно виконуємо.
Ви кажете, що дискутуєте, ходите до театрів, а які ще активності вже є у вашій історії та чи ви спілкуєтеся з іншими структурними одиницями Колегіуму?
Коли два роки тому я став головою, ми якось думали вирівняти вектор розвитку. Тобто було багато ідей, як ми себе позиціонуємо, ким ми хочемо бути, що ми хочемо просувати.
Була думка, наприклад, кожної суботи робити такі зустрічі, щоб ми просто могли поговорити на будь-які теми. Через певний час ми вирішили, що не обмежуємося однією метою, що ми робимо тільки це. Ми — такий собі мікс. Тобто ми можемо кожної суботи збиратися, говорити різні речі про нашу країну, як себе почуває молодь у Варшаві. З другого боку, ми також можемо робити дискусійні панелі. Останній раз ми робили дискусійну панель на тему розпаду СРСР, як він вплинув на країни Східної Європи.
З третього боку, ми можемо, наприклад, зробити колаборацію з «Buddy Program». «Buddy Program» — це така ініціатива в Collegium Civitas, яка допомагає адаптуватися студентам із інших країн Європи, котрі приїхали за програмою Erasmus. Ми з ними зробили такий спільний перегляд фільму в залах нашого університету.
Тобто, таких три різних напрями.
Якщо ж виділяти найголовніше з основного, то нашою метою є презентація наших звичаїв, традицій, нашої мови серед польськомовних студентів у Варшаві. Ми прагнемо також поширювати ідею євроінтеграції, просувати ідею нашого народу, наших студентів, молоді для Європейського Союзу.
Ну і ми вже слухачів, я думаю, трохи зацікавили цими згадками про форум, тож іще кілька слів про цей форум, який має відбутися ось невдовзі 2 червня. Чи це має бути одноразова подія, чи ви передбачаєте, що цей форум потім буде існувати як окрема організація чи платформа тривалий час? Яка його мета?
Ми якось думали це зробити доволі масштабно, але оскільки не мали досвіду, то звернулися до наших старших колег, котрі робили такі заходи в 2017, 2018 та 2019 роках. Тоді це називалося Ukrainian Student Weekend.
Ми 2-3 рази зустрілися офлайн та онлайн, де нам просто наші старші колеги розповідали, як це правильно зробити, до кого правильно звернутися, можливо, кому написати за підтримкою. І ми скооперувалися, в нас є чат, там обговорюємо питання, які нас цікавлять.
І, власне, ми створили цей Форум української молоді. Ми віримо, що ця ініціатива, метою якої є насамперед співпраця, діалог та інтеграція нашої молоді в Польщі, стане чимось більшим, аніж просто платформою. Цьогоріч плануємо долучити до цього заходу близько 130-140 людей. Ну і, власне, ми віримо, що Форум буде й у наступні роки.
Зрозуміло, що головна ідея — це інтеграція. Оскільки ви позиціонуєте себе як українська організація, чи ви вже спілкуєтеся з іншими українськими організаціями якимись тут в Польщі чи в інших країнах, чи в Україні?
Починаючи з патронату: у нас є патронат нашого вищого навчального закладу, тобто Collegium Civitas, в нас є патронат від ПСРП, тобто Parlament Studentów Rzeczypospolitej Polskiej, також патронат від торговельно-промислової палати.
Щодо такої інтеграції з нашими іншими співвітчизниками, які мають більш-менш схожі цілі, схожі ідеї, — так. Тут більше контакт має наша лідерка програмної групи, котра їм усім писала. З таких прикладів можу тут навести, як я вже згадував, торговельну-промислову палату. Вони сфокусовані на співпраці польського бізнесу з українським бізнесом.
Це теж недержавні фундації, як, наприклад, Galas UA, Wspólnie pomoc та інші. Згадаю Parlament Studentów Rzeczypospolitej Polskiej, де представницею, тобто особою, котра репрезентує український інтерес у цьому парламенті, є наша старша колега Аліна Паламарчук.
Якби хтось хотів узяти участь у Форумі української молоді, він повинен зареєструватися на вашому сайті, так?
Зареєструватися можна на нашому сайті або ж на наших соцмережах, таких як фейсбук або інстаграм.
Інстаграм — це europejska.ua. У фейсбуці можна просто вписати «Europejska Ukraina». Також можна буде зареєструватися на сайті, там буде й програма нашого заходу і ще багато іншої інформації. Тобто загалом можна зареєструватися на трьох платформах: інстаграм, фейсбук і наш сайт. В інстаграмі день за днем будуть пости, де будемо більше розповідати про цей захід.
Яка умова участі у вашому форумі? Це може бути будь-хто з молоді, чи будь-хто з українців?
Оскільки весь захід буде нашою мовою, то, до прикладу, не знаю, чи буде зрозуміло це для студентів, які не розуміють української. Долучитися може кожна молода особа з нашої країни. Вікових категорій, як таких, немає. Тобто це може бути учень, наприклад, середньої школи, це може бути студент, котрий ось-ось завершує навчання.
Це не має бути обов'язково студент, це може бути молодь, будь-хто, хто себе позиціонує як молода людина, молода особа.
Буде багато чого цікавого. До прикладу, першою активністю буде виступ представників таких фірм, як «Нова пошта», «Львівські круасани», де будемо говорити про те, як вони вивели свій бізнес на польський ринок, про плюси та мінуси, щоб більше молоді почуло про такі лайфхаки, як це правильно зробити, і, власне, почути досвід таких компаній.
Звукову версію розмови ви можете послухати в доданому аудіофайлі.
Сніжана Чернюк