Російська пропагандистська махіна, як ми могли неодноразово переконатися, вирізняється високою адаптивністю до умов і країни, інформаційно-комунікаційне поле якої вона хоче спотворити. Скажіть, будь ласка, які зміни Ви помічаєте в способі подачі чи, може, методах, темах російської дезінформації протягом 2022—2024 років або, може, минулого року й нинішнього?
— Російські інформаційно-психологічні операції, які також включають пропаганду та дезінформацію, були підкориговані. Ми виявляємо більшу частку психологічних операцій у таких пропагандистських заходах, які здійснюються відкрито, публічно через різні сайти, людей і організації.
Ми спостерігаємо це в російських операціях проти Заходу, але також проти України, багато з них поєднані. Наприклад, зараз триває цілий ряд небезпечних операцій зі створення таких психологічних умов у західних суспільствах, які би зменшили волю підтримувати обороноздатність України.
Для цього росіяни одночасно просувають інформацію двома шляхами: прямо через медіапростір і через просування певних подій.
Дуже багато інформації, яка має показати безвихідну ситуацію в Україні. Для цього вони роблять багато різноманітних записів якихось бойових дій, помножуючи картини успіхів російської армії.
До цього залучені УСІ інформаційні зусилля російського Міноборони, яке агітує за так звану «потужність» російської армії. Цей образ у лапках «потужності» та образи руйнувань, які росіяни творять в Україні, презентуються через систему російського впливу на Заході.
Тут поєднуються два ефекти. Насамперед створюється враження, що Україна не може впоратися з оборонною операцією і так насправді війну фактично програла, тому немає сенсу її надалі підтримувати. А одночасно росіяни залякують, наприклад, ескалацією та ядерною зброєю і через так звані мережі впливу, і через контрольовані псевдоінформаційні портали, і через соціальні мережі.
Лякають також певними подіями або рішеннями Міноборони чи Кремля, як-от епатують навчаннями з тактичною ядерною зброєю. Ці навчання дуже інтенсивно виставлялися пропагандистським апаратом Кремля так, щоб привернути західну громадську думку до загрози, яка постане внаслідок подальшої ескалації.
Російські сили й засоби за рік зросли. Зросла динаміка спілкування, частота проведення операцій, охоплення також зросло, особливо те, яке ідентифікуємо в кіберпросторі.
Інструменти, які росіяни не можуть використовувати через використані проти них обмеження в кіберпросторі, вони замінили на інші.
І штучний інтелект вони також використовують повною мірою
— Блокування офіційних каналів пропаганди рф, таких як Russia Today чи Sputnik, росіяни компенсували більшою кількістю псевдоінформаційних порталів, які змішують фактичну інформацію з маніпулятивною та дезінформаційною.
Вони використовують ШІ для перекладу матеріалу на мову країни, для якої ця дезінформація призначена.
Вони також завдяки штучному інтелекту запровадили автоматизовані моделі, що значно збільшило інтенсивність пропагандистської діяльності.
У деяких випадках динаміка цих інформаційних заходів сягає двох-трьох публікацій за хвилину. Це нечуваний рівень у сфері нормального, традиційного функціонування ЗМІ.
Отже з цього погляду, дивлячись на кіберпростір як на нескінченний простір для різноманітної інформації, росіяни перебувають на етапі насичення цього простору потрібними їм повідомленнями.
І таких моделей, за допомогою яких вони ведуть цю відкриту пропаганду, яку можна ідентифікувати як російську, є щонайменше кільканадцять.
А ці моделі можуть мати понад 200 різних доменів, які перерозподіляють пропагандистські матеріали в мережі. Звичайно, потім це відтворюється через різні облікові записи користувачів, доступні зловмисникам у соцмережах, або здійснюються спроби вимушеної взаємодії між користувачами та журналістами.
Наприклад ми ідентифікували, що у журналістському середовищі є користувачі, які представлені як інформаційні опоненти, але насправді це контрольовані активні пропагандисти. Вони намагаються внести хаос, поляризувати і також часто намагаються залякати.
Тож, відповідаючи на Ваше запитання: багато чого сталося цьогоріч, але не в тому напрямі, якого ми очікували. Нам необхідно бути сміливішими в активних діях, щоби обмежити доступність цього контенту в Інтернеті, щоб мати можливість говорити про зменшення їхнього потенціалу.
Тож зараз ви говорите про низьку ефективність відповіді на зусилля росії та зміни у світовому інформаційному просторі. Чи я правильно розумію?
— Так. Безсумнівно, росіяни ефективно відкоригували свою діяльність так, що нівелювали накладені на них досі обмеження. Я повернуся до прикладу цих псевдоінформаційних порталів.
Росіяни проводять операцію, яка базується на досить простому механізмі й покликана примножити образ українських втрат на фронті. Наприклад, фіксують ліквідацію бронемашини чи танка з кількох дронів одночасно. У такий простий спосіб або використовуючи дзеркальне відображення, вони створюють враження знищення не одного автомобіля, а семи.
Вони впливають на громадську думку, показуючи, як жорстоко вони знищують ті системи озброєнь, які має Україна. Це частина психологічної операції для зниження суспільної готовності підтримувати обороноздатність України. Вона теж має знизити моральний дух українців і волю до боротьби.
Мобілізаційний потенціал України росіяни атакують за дуже схожими механізмами. З одного боку, у соцмережах за допомогою інсценованих інтерв’ю закликають українських військових здатися. З іншого боку — показують жорстокість, щоб залякати українських військових і українські родини, що, мовляв, потрапити під мобілізацію означає просто неминучу смерть.
Динаміка цих заходів однозначно вища, ніж, скажімо, торік.
Тому і протидія Заходу чи України потребує залучення більших сил і засобів, більшої динаміки. Насамперед ми маємо ефективно обмежити їхній потенціал для операцій у кіберпросторі.
Ефективно тут означає гарантувати, що вони не зможуть впливати в інформаційному середовищі, за яке ми несемо спільну відповідальність. Тобто, наприклад, у польськомовному, німецько-, французько- чи українськомовному. Це непросто з погляду чинного законодавства, але це можливо.
І наскільки можливо зробити це ефективно?
— Колись я розмовляв про активні заходи, нижче порогу російської війни, з одним із досвідчених аналітиків, який напрацював свою компетенцію під час Першої холодної війни. І він сказав фразу, яка врізалася мені в пам’ять: щоб перемогти росіян, потрібно мати менталітет воєнного часу. Думаю, що це ключ до відповіді на ваше запитання.
Сьогодні йдеться про війну в когнітивній сфері, тобто не про якісь окремі фейки, а про вплив на погляди людини та спосіб розуміння ситуації.
Треба із сумом визнати й пам’ятати, що з погляду механізмів когнітивного процесу, не існує такого поняття, як імунітет до пропаганди. Чим довше свідомість реципієнтів буде насичуватися пропагандистською, маніпуляційною або фальшивою інформацією — тим ефективніше пропаганда буде впливати на їхній процес прийняття рішень, на їхні погляди чи уявлення про якусь ситуацію.
І росіяни працюють над цим. Саме тому їхні операції мають безперервний характер. Наприклад, росіяни досі проводять дезінформаційну операцію, присвячену воєнним злочинам, які вони вчинили в Бучі, Ірпені та інших місцях. Операції, один раз розпочаті, будуть проводитися роками. Навіщо? Щоб досягти ефекту насичення інформаційного середовища, яке може опосередковано впливати на насиченість когнітивного середовища адресатів.
Як ви думаєте, європейська влада усвідомлює, що це й що треба робити? Чи достатньо зусиль докладає?
— Є значне зростання компетенцій у розумінні такого виду загроз.
Захід починає розуміти, що він має справу з інформаційно-психологічними операціями, а не з якимись кампаніями брехні в Інтернеті.
Натомість щоб ефективно протистояти цьому типу операцій, необхідно докласти багато зусиль одночасно. Має бути група швидкого виявлення та оцінки цих операцій, яка зможе швидко передати особі, яка приймає рішення, що відбувається в інформпросторі, яких цілей хочуть досягти росіяни. Швидко, бо ця боротьба триває цілодобово сім днів на тиждень
Тут навіть немає змоги зосередитися на якихось обраних темах, бо тим часом росіяни просувають у кіберпростір сотні інших маніпулятивних повідомлень, які додатково до гучних кампаній дезінформації насичують кіберпростір.
Вони уже для майбутнього створюють інформаційне тло, на основі якого люди будуть оцінювати те, що відбувається і як сприймати ситуацію.
Я наведу простий приклад з 2014 року, коли росіяни оприлюднили таку неправдиву, дуже просту, навіть інфантильну інформацію, що вони захоплюють Крим, щоб захищати цю територію від американських безпілотників, які хочуть її розбомбити.
Жодна розумна людина не повірила б у таке. Але ця інформація постійно повторюється. Через певні періоди часу росіяни відновлюють цю дезінформацію як одне з виправдань незаконної анексії Криму. Навіщо? Бо вони використовують психологічні моделі впливу на Захід, а Захід має усвідомлювати, що він має справу не з пропагандистськими кампаніями, а з інформаційно-психологічними операціями, структура яких набагато складніша, ніж із погляду західних медіадосліджень. Це два різні світи.
Але тепер на Крим летять українські дрони й росіяни можуть сказати «ага, бачите, ми попереджали, ось від кого ми вас захищаємо»...
— Вони можуть використовувати реальні події для пропагандистських цілей, бо завдяки тактиці військових дій в інформаційному просторі створили дуже широке інформаційне тло. Вони провели багато операцій щодо погляду на історичні події, до яких вони можуть повертатися сьогодні й укладати причинно-наслідкові зв’язки між цими різними хвилями дезінформації.
Використовуючи ці зв’язки, росіяни уміють створити в одержувачів враження, що ця інформація зв’язна, логічна, то чому вона мала би бути неправдивою?
Це психологічний трюк, який вони використовують, подібно до операцій, які виконуються за так званою схемою «ялинка». Одержувача підводять до певних висновків і він сам має поставити крапку над «і», маючи враження, що це його власні висновки. Це просунута дезінформація.
Мені здалося, що Заходу вже пізно починати з таким широким спектром правдивої інформації, оскільки росіяни вже свою альтернативну історію створили, а Європа не має чого їм протиставити, але Каміль Басай пояснив, що чітка артикуляція на рівні стратегічної комунікації про країну агресора — росію і атаковану країну, тобто Україну, розставила все по своїх місцях.
А основа операцій, які проводять росіяни, як і їхні моделі, насправді походять із прийнятих радянськими спецслужбами у 1950-х і 1970-х роках, лише тепер вони адаптовані також для кіберпростору.
Тож Україні та Заходу для успішного протистояння достатньо максимально активізувати зусилля, а насамперед — відповідно змінити законодавчу базу.
Звукову версію розмови запрошуємо слухати в доданому аудіофайлі.
Сніжана Чернюк