Ми знайомимо Вас із одним із армії волонтерів, які з усього світу прибули до Польщі допомагати українським біженцям. Наш співрозмовник 26-річний айтішник Ігор Шляхтич прибув до Перемишля з Канади, де, як відомо, проживає доволі численна і впливова українська діаспора. І попри те, що він дуже поважає країну, якої є громадянином, в якій виріс і живе, то більше почуває себе українцем, ніж канадцем. Втім, в його історії є ще один цікавий нюанс — його батьки і діди емігрували до Канади не з України, а — з Польщі, як польські громадяни.
Ігор розповів, зокрема, як в умовах діаспори він та його родичі зберегли українську ідентичність, чому він приїхав до Перемишля волонтерити, i чому хотів би тут залишитися до кінця війни...
Сам Ігор — не вперше у Польщі, оскільки тут мешкає багато його родичів, тут народилися його батьки та діди, які є етнічними українцями родом із Надсяння, Лемківщини і Холмщини. 75 років тому вони були виселені на північні і західні землі Польщі в рамках операції «Вісла», що розпочалася 28 квітня 1947 року. Дід Василь Шляхтич є відомим поетом української меншини у Польщі. Другий дід емігрував з Польщі до Канади у 80-ті роки ХХ сторіччя, ще у часи Польської Народної Республіки.
У Канаді Ігор та його родичі научались і чужому, і своєму... Україну він відвідав кілька разів.
Звичайно, після 24 лютого Ігор мало спав, дивився новини, брав участь в акціях протесту і допомоги Україні. Проте, коли виявилося, що може зробити ще більше, що в Перемишлі є потрібні волонтери, він оформив відпустку і прилетів до Польщі. Він місяць волонтерив на перемишльському залізничному вокзалі, і каже, що якби міг залишитися, то допомагав би до кінця війни, до перемоги. І дякує тим, хто зараз в Україні, хто тримає оборону.
Запрошуємо вас послухати повну версію передачі у прикріпленому звуковому файлі.
Галина Леськів, Яна Стемпнєвич
Ігор Шляхтич волонтерив не лише на залізничному вокзалі, але й в Українському Народному домі в Перемишлі https://www.facebook.com/narodnyj.dim