Зміст цієї передачі вкотре підтверджує тезу, що сьогодні чи кожен українець — волонтер. Так воно є у випадку львівського художника Сергія Савченка і його мистецької галереї у Ґданську. До 24 лютого у професійному житті він був насамперед митцем з доволі широким колом шанувальників не лише в Україні, а і по всьому світу. В тому числі і в Польщі, де три роки тому у центрі Ґданська він разом зі своїм сином — також відомим художником і викладачем Ґданської Академії образотворчого мистецтва Василем Савченком — відкрив галерею Savchenko Gallery.
І вже в перші дні війни це місце стало логістичним центром, в якому збирали і відправляли допомогу з Ґданська до України або надавали її тим, хто втікав від війни. З часом у галереї стали займатися ще й координуванням доставки вантажів з усієї Європи до України.
У нашому ефірі львівсько-ґданьський (мабуть можна так сказати) художник розповість про те, як він став експертом з медицини і, скажімо, бронежилетів, хто і як — за посередництвом галереї — допомагає Українській армії і як це все відбувається, ну і ще — як це бути художником у час війни.
Говорить митець Сергій Савченко, зараз у першу чергу увоєнний волонтер-координатор тих, хто любить/поважає мистецтво і Україну та хоче її підтримати.
У Галереї і Фундації Савченків допомагають з одного боку українським біженцям у Польщі, а з іншого — українській армії. І загалом особисто знають, як тих, хто допомагає, так і тих, кому допомагають.
У Галереї і Фундації Савченків Україні допомагають з перших днів війни https://www.facebook.com/savchenkogallery
Якщо спочатку Галерея самостійно збирала потрібні речі, кошти, закуповувала і відправляла потрібне в Україну, то з часом перетворилася в координаційний центр вантажів з усієї Європи. Водночас, галерея не припинила виконувати свою мистецьку функцію.
Для Сергія Савченка як художника творити — це дихати. І ще додає: тільки дихаємо тепер тим, чим маємо. І його остання робота називається «Повітря заповнене кулями».
Одним словом, зараз той час, коли пріоритети явно змінилися.
Додамо, що нещодавно Сергій Савченко отримав у Ґданську, від маршала Поморського воєводства і мера міста — дві творчі стипендії на 2022 рік: на виконання проєкту «Начебто відсутні» — про Ґданськ і його невидимий зв'язок з мешканцями міста та на здійснення проєкту «Зовнішні землі — Outlands», про уявні території, котрих начебто немає на мапі світу. Ну, і ми з Вами знаємо, про які території йдеться.
Запрошуємо вас послухати повну версію передачі у прикріпленому звуковому файлі.
Галина Леськів, Наталія Бень
Для Сергія Савченка творити — це дихати https://www.facebook.com/savchenkogallery