Українська Служба

Перемишль зі званням «міста-рятівника». Як містяни коментують указ президента Зеленського

15.07.2022 20:33
Мер Перемишля Войцєх Бакун: «немає сумніву, що жителі Перемишля заслуговують на таку відзнаку». Допомога надається «вдень і вночі, 24 години на добу, сім днів на тиждень»
Аудіо
Ілюстративне фотоPhoto by Rafał Porada form PxHere

У понеділок 11 липня президент України Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння місту Перемишль у Польщі почесного звання «Міста-рятівника». Перемишль отримав його за «безпрецедентну солідарність місцевої влади, мешканців та волонтерів з українським народом, всебічну та величезну допомогу громадянам України, які були змушені покинути рідну землю внаслідок збройної агресії Російської Федерації та міцної підтримки України у захисті її незалежності та суверенітету». Першим це звання присвоїли у травні місту Ряшів (поль. Rzeszów), що є центром Підкарпатського воєводства, і до складу котрого входить повітовий 50-тисячний Перемишль.

Коментуючи рішення українського президента мер Перемишля Войцєх Бакун сказав Польському пресовому агентству, що «немає сумніву, що жителі Перемишля заслуговують на таку відзнаку». Мер Бакун підкреслив, що допомога надається «вдень і вночі, 24 години на добу, сім днів на тиждень». Глава міста також нагадав, що, за даними Прикордонної служби, за чотири місяці війни Перемишль прийняв 1,2 мільйона біженців. І не менше 300 тисяч з них хоча б одну ніч провели в Перемишлі.

А ми поцікавилися тим, як цю відзнаку сприйняли містяни, волонтери, і самі біженці. Ось що вони нам сказали (між іншим).

– Ми дуже горді і дуже раді, що наше мале місто врешті-решт оцінили, що робота, яку ми виконуємо безкоштовно, так насправді для себе, ну і для тих людей, що хтось, десь там вище, врешті-решт оцінив, що помітив наші зусилля, бо ж кожен з нас справді вкладає у цю допомогу частинку свого серця. Ми дуже стараємося, щоб усе було гаразд, насправді не чекаючи нічого в замін, а лише цього, що ці люди посміхнуться, і що ми побачимо, що вони безпечно їдуть далі, додому або деінде. Ми — перше місто у Польщі, при кордоні з Україною, і тому його важко обминути їдучи до Польщі або повертаючись до України. Щоправда, з Ряшева доставляють зброю [до України], що важливо для влади, проте ми допомагаємо простим людям, які втікають від війни. Звідси можна доїхати до кожного місця у Європі. І хоч, на перший погляд, може здаватися, що у нас на вокзалі хаос, насправді все добре працює.

— На мій погляд, ми повинні бути першими, адже ми були тими, хто зустрічав наших біженців з-за східного кордону. Ну, що ж, Ряшів нас трішки випередив, але це традиційно та й, знаєте, так є в усьому. Вони якби могли, то б до Ряшева перенесли і нашу перемишльську катедру, і пункти пропуску на кордоні. Така правда. А саме поблизу Перемишля є кілька можливостей перетнути кордон — це залізничний, пішохідний і автомобільний пункти пропуску. Скажіть, де ще у Польщі таке є? У Перемишлі немає лише аеропорту. Тому через наше місто проходить найбільший біженський потік. І у перші дні війни була неймовірна мобілізація містян, простих людей, це вони першими стояли на кордоні, на вокзалі, це вони відчинили свої домівки біженцям. Чому? Бо історію не треба повторювати, треба мати совість, відкрити своє серце, оскільки така сама біда може зустріти кожного із нас. І ще вам скажу таке: я не боюся, що прийдуть росіяни, я думаю, що більше треба боятися тих, що досі укриваються посеред нас. Бо ворога не можна боятися. А все те, що зараз відбувається, колись передбачив президент Лєх Качинський...

— Радує те, що місто Перемишль помітив і оцінив президент України пан Зеленський. Це велика відзнака. Тому, що коли це звання присвоїли Ряшеву, то іноді в нас лунали голоси невдоволення, дехто говорив, що нас не помітили. Ну, але менше з тим. Ми ж не бідкалися, але все-таки отримали це прекрасне звання. І те, що зараз говориться про особливий статус для поляків, це також дає велике задоволення. Як і те, що коли вчора ми у Польщі відзначали роковини волинської різанини, то на урочистості покладення квітів був присутнім посол України у Польщі — це великий крок вперед, що врешті-решт ці націоналістичні явища або їх відлуння з давніх років, помалу затихають.
А щодо Нобелівської премії для Перемишля, про яку нещодавно заговорили: ну, все може бути. Це було б справді надвелике вирізнення для міста. Але ми тішимося тим, що маємо, і дякуємо за відзнаку, яку саме отримали!

«Місто-рятівник» – це почесна відзнака, встановлена Президентом України 22 травня для відзначення виявлених жителями міст іноземних держав гуманізму, милосердя, солідарності з Українським народом у відстоюванні ідеалів свободи, миру та демократії, а також підтримки України у захисті її незалежності та суверенітету під час відсічі збройної агресії Російської Федерації.

Пропонуємо послухати повну версію програми у прикріпленому звуковому файлі.

Галина Леськів, Яна Стемпнєвич