У рубриці «Українці у Польщі» ми познайомимо Вас із українською волонтеркою — однією з тих багатьох біженок, які, змушені покинути свою країну, їдучи в нікуди і опинившись у Польщі, стали тут допомагати своїм співвітчизникам. Пані Валерія сьогодні живе у Перемишлі, куди 13 квітня приїхала разом із мамою і молодшою сестрою (з якою, до речі, ми також Вас познайомимо). Вони втекли з окупованого Херсона. До Польщі добиралися 2 дні, через Одесу і Вінницю, перед тим подолавши російські блокпости. У нашому ефірі пані Валерія розкаже, зокрема, чому виїхали з рідного міста, як і чому вона стала волонтеркою, і про що мріє кожного дня.
Але до того було 24 лютого — день, який пам'ятає кожен...
Згодом більшість родичів і друзів Валерії роз'їхалися по всій Україні, Європі та світу. Зв'язок з тими, хто залишився, — непростий.
Виїжджаючи з Херсона Валерія, її мама і сестричка не знали, де знайдуть прихисток. Виявилося, що в Польщі, в місті, яке за 10 кілометрів від пункту перетину польсько-українського кордону.
Валерію ми зустріли на перемишльському залізничному вокзалі, тому що, як каже, вона хоче бути корисною — і допомагає своїм співвітчизникам, таким же вимушеним переселенцям, як і вона сама.
Водночас волонтерка не полишає мрію повернутися — і кожного дня чекає повідомлення про те, що можна їхати додому.
І ось до нашого спілкування несподівано приєднується маленька сестричка Валерії Віка.
Ще кілька слів тим, хто тримає оборону, хто буде звільняти окуповані території, і тим, хто там залишився.
Запрошуємо вас послухати повну версію передачі у прикріпленому звуковому файлі.
Галина Леськів, Роман Гаврищак