У нашому ефірі історія однієї з мільйонів українських біженок, які зараз проживають за кордоном. Нашу співрозмовницю звати Юлія Осіпова, вона родом із Харківщини, з якої виїхала зі своєю дитиною першого дня повномасштабного вторгнення. Зараз вона у Швеції разом із дочкою і батьками, які не без проблем та й не одразу до неї долучилися.
Юлію Осіпову ми зустріли на перемишльському залізничному вокзалі, серед тих, хто повертається в Україну. Історія її біженства начебто дуже схожа на історії інших вимушених воєнних мігрантів, які все частіше повертаються — попри все і не тому, що за кордоном в них не склалося. І доволі часто вони про мотиви свого повернення кажуть те саме, що наша співрозмовниця, яка повертається і водночас не повертається.
На залізничному вокзалі у Перемишлі пані Юлія шукала можливість добратися до пункту перетину польсько-українського кордону Медика-Шегині. Тобто вона, на перший погляд, поверталася до України. Виявилося, що і так, і ні. Що їде до Львова або до Луцька на хоча би декілька днів. Та все ж — основна її мрія: повернутися до України назавжди. Так само деокупації і повернення чекають її батьки і доня, якій 13 років і яка абсолютно все розуміє, що відбувається.
Запрошуємо вас послухати повну версію передачі у прикріпленому звуковому файлі.
Галина Леськів, Яна Стемпнєвич