Українська Служба

Жодного «blank check» чи незмінна підтримка України?

07.11.2022 23:00
Про прийдешні вибори до Конгресу США та про те, на що може розраховувати Україна у разі перемоги Республіканської партії, в інтерв'ю для Польського радіо для України розповів Лукаш Павловський – д-р соціологіі, психолог, а також співавтор «Американського подкасту»
Аудіо
  • Жодного «blank check» чи незмінна підтримка України? Про те, на що може розраховувати Україна у разі перемоги Республіканської партії на виборах до Конгресу, розповідає Лукаш Павловський – д-р соціологіі, психології, а також співавтор «Американського подкасту».
Ілюстраційне фото Public Domain https://pxhere.com/pl/photo/557817

8 листопада 2022 року у Сполучених Штатах відбудуться проміжні вибори до Конгресу. Як результати виборів відображатимуться на підтримці України у протистоянні російській збройній агресії? На це питання Польському радіо для України відповів д-р соціологіі та психолог Лукаш Павловський. Наприкінці 2020 року пан Лукаш разом із Пьотрем Тарчинським запустили «Американський подкаст», в якому йдеться про останні політичні події у США, ширші соціальні та культурні явища, а також важливі історичні події.

На виборах до Конгресу США, схоже, що звичайно зовнішня політика країни не відіграє занадто великої ролі, адже американське суспільство приділяє значно більше уваги внутрішній політиці країни, тому що, як говорять американці, вони мають багато власних проблем. Цьогоріч, здається, може бути дещо інакше. Йдеться про війну Росії проти України та підтримку, яку Захід, зокрема США, надає Україні.

Як ви вважаєте, чи у цьому конфлікті йдеться лише про Україну... Чи, можливо, про щось більше?

– Чи йдеться лише про Україну? Хммм... Мені здається, що, звісно, це є частиною ширшого конфлікту всередині американської політики. В Республіканській партії існує позиція щодо того, що допомагати або брати участь у справах за кордоном, наприклад, брати участь у війнах, витрачати на це багато грошей – це просто неправильно, тому що ці гроші мають витрачатися на вирішення проблем у Сполучених Штатах. США має заборгованість, у американців свої власні проблеми – йдеться не лише про економічні питання, а й, наприклад, про такі проблеми, як закриття кордону. Тож республіканці кажуть, що замість того, щоб передавати мільярди доларів якійсь країні, до якої їм абсолютно байдуже, яка не має значення для американців, краще відправити солдатів і призначити кошти на те, щоб закрити кордон. «Чому ми маємо позбавлятися зброї, яка може нам знадобитися?» – це чергове питання, яке можна почути. Ще один аргумент каже, що головний ворог Сполучених Штатів – це Китай, а не Росія. Тому американці вважають, що вони повинні брати участь там, а не в даному конфлікті (Росії проти України, – ред.). Можна додати ще один аргумент: європейці жили завдяки безпеці, яку надають американці, американська армія. Завдяки цьому Європа мала можливість розвиватися, але настав час, коли європейці мають почати платити самі».

Говорить Пан, власне, про те, що американське суспільство приділяє значно більше уваги тому, що діється всередині їхньої власної країни. Тож на що саме цього року громадяни США передусім звертатимуть увагу?

– Найважливішими, як показують опитування, є питання, що стосуються економіки країни – йдеться або про економіку в цілому, або про інфляцію, адже ціни в США ростуть найшвидше за останні кілька десятиліть. Передусім це видно на заправках. Відомо, що американці дуже чутливі до цін на паливо, адже майже кожному з них доводиться пересуватися на автомобілі, зокрема їздити на роботу, тому автомобіль є дуже важливою частиною життя більшості американців. Зростання цін на паливо спостерігалося впродовдж тривалого часу, потім трохи сповільнилося, зараз ціни знову трохи ростуть. Це і є питання, яке визначає настрої, і ці настрої щодо стану країни та стану економіки не найкращі. Тому економічні питання, як показують усі опитування, є найважливішими. Виявляється, що американці не задоволені тим, куди економічно рухається їхня країна. З іншого боку, Демократична партія, тобто партія президента Байдена, воліє говорити про дещо інші речі, наприклад, про стан демократії в США. Ця партія попереджає, що демократія може опинитися під загрозою, оскільки багато політиків-республіканців намагаються поставити під сумнів правдивість результату виборів – якщо їм не подобаються результати, вони стверджують, що вибори були нечесними, та не визнають ці результати. Звичайно, на чолі з Дональдом Трампом...

Чудовим прикладом є 6 січня 2021 року... Коли вони не визнали результати виборів…

– Так, так… Це наслідки цієї історії, яка лише посилювалася весь час, починаючи з 6 січня. Демократи кажуть, що потрібно звернути увагу на питання цивільних прав і права на переривання вагітності, рішення щодо якого скасував Верховний суд США. Вони попереджають, що влада, віддана республіканцям, – це влада, віддана правим радикалам, які також не мають особливого уявлення про те, як бути з економікою. Демократи намагаються показати, що це за каденції президента Байдена Конгрес проголосував за різні інвестиції, наприклад, у відновлювані джерела енергії, які сприятимуть розвитку американської економіки, або за інвестиції в інфраструктуру, теж за допомогою республіканців, або за інвестиції в сучасні технології. Це відчутні успіхи, але проблема, звичайно, полягає у тому, що якщо ці інвестиції почнуть приносити користь, на це потрібен час, а американців цікавить те, що відбувається «тут і зараз». Варто також додати, що в американській політиці існує правило, що на виборах до  Конгресу партія президента, скоріш за все, програє в середині каденції. Це практично універсальне правило: хто б не був у Білому домі, завжди програє на проміжних виборах (до Конгресу, – ред.). Востаннє цього не сталося у 2002 році, але це була виняткова ситуація. Тоді США пережили теракт, 11 вересня 2001 року, і американці об’єдналися навколо президента та його партії. Це, однак, радше правило: партія президента програє (на проміжних виборах, – ред.).

Якщо ми вже згадали про 6 січня 2021 року, про напад на Капітолій, так би мовити, символ демократії, хочеться зазначити, що тоді навіть республіканці, прихильники Дональда Трампа, подивилися на цю партію вже дещо інакше. Однак минув тиждень, два… І про цю історію, про штурм на Капітолій забули. Зараз Республіканська партія – мені йдеться, зокрема, про, так би мовити, радикальних республіканців – переконана у тому, що в цьогорічних виборах переможе. Звідки, на вашу думку, така впевненість?

– Республіканська партія дуже поділена, і справді було так, що навіть лідери республіканців у Палаті представників у Сенаті тоді розкритикували Трампа за те, що сталося 6 січня, і поклали на нього відповідальність. Здавалося, що це зайшло занадто далеко, що Трамп з цього не «виповзе». Але дуже швидко виявилося, що Трамп не лише не відмовився від своєї риторики, а навпаки – ще більше натиснув, тобто постійно повторював, що вибори сфальсифіковані, що його президентство вкрали. Дуже швидко виявилося, що він не тільки не втрачає виборців, а й утримує їх та активізує певну частину з них. Багатьох людей за його підтримки партія висунула у кандидати. Це люди, які повторюють за Трампом, що були якісь порушення, що вибори були вкрадені тощо. Видання Washington Post провело певний аналіз, результати якого показують, що серед понад 500 кандидатів від республіканців на різні посади на виборах більше половини з них ставлять під сумнів результати виборів. Тож ця проблема не лише не зменшилася, а й посилилася. Багато осіб, кандидатів дотримуються того самого методу, що й Трамп. Коли їх запитують: «Чи погодитеся Ви із результатами виборів?», вони або не мають бажання відповідати, або кажуть, що не погодяться – якщо партія, яку вони підтримують, не виграє, це означатиме, що вибори сфальсифіковані. На жаль, демократія так працювати не може, ми не можемо погоджуватися із результатами виборів тільки тоді, коли для нас це вигідно, тому що це підриває саму суть цієї системи. Трамп мав контроль та вплив у Республіканській партії, і я вважаю, що після цих виборів фракція «трампістів», а вони часто є ізоляціоністами, матиме ще більший вплив серед республіканців.

Говорить Пан про те, що цей інцидент, який стався 6 січня, критикували, зокрема, лідери Республіканської партії в Палаті представників. Зараз, наприклад, лідер республіканців у Палаті представників Кевін МакКарті заявив, що в разі перемоги Республіканської партії на виборах вона, як він висловився, не буде «підписувати порожні чеки» для України. Але є також інші представники цієї партії, як наприклад Майк Пенс, який був віцепрезидентом США за каденції президента Дональда Трампа, які стверджують, що якщо Республіканська партія переможе на проміжних виборах, то підтримка України залишиться незмінною.

Тож чого сподіватися Україні? Яких республіканців слухати?

– Це, власне, добре показує ці поділи (всередині партії, – ред.). Мені здається, що сила цієї фракції ізоляціоністів посилиться після проміжних виборів. Треба, однак, пам’ятати про те, що вибори до Конгресу відбуваються на початку листопада, але нові конгресмени складатимуть присягу та з’являться у січні. У зв'язку із цим існує період, як кажуть, «кульгавої качки» – конгресмени, які втратять свої посади після виборів, досі функціонують до приходу нових конгресменів. Протягом цих двох місяців Конгрес працює у звичайному режимі. Тому може статися так, що за надання допомоги Україні голосуватимуть після виборів, але до приходу нових конгресменів – саме для того, щоб уникнути конфліктів. Республіканці погодяться на це, тобто вони або підтримають надання цієї допомоги, або не виражатимуть спротив… І цього достатньо, принаймні повинно бути достатньо для того, щоб зменшити вплив фракції ізоляціоністів. Якщо, однак, цього не станеться, якщо новий транш допомоги не буде ухвалений протягом цього періоду, якщо ці питання постануть під час функціонування нових конгресменів, то дійсно може виникнути проблема, і питання допомоги Україні може стати предметом політичного торгу. Що, однак, з цього вийде, я не в змозі передбачити ...

А на які результати на виборах до Конгресу США, на вашу думку, розраховує путін?

– Щиро кажучи, я не знаю... Але мені здається, що в інтересах Росії точно припинення допомоги (Україні, – ред.), але також послаблення присутності США не лише в Україні, а й у всій Європі. Це не є новою тезою. Багато коментаторів повторюють, що в інтересах путіна розділити Захід, адже відомо, що якщо європейські країни не були б об’єднаними, а лише б представляли розділену Європу, яка ворогує зі США, то таким противником легше управляти, ніж об’єднаним фронтом західних країн. Тож будь-хто, хто намагається порушити цю єдність та стверджує, що США не мають інтересів у Європі, ймовірно, діє на користь путіна. Проте я також хотів би зазначити, що всі ці голоси, які доходять зі Сполучених Штатів, повинні бути для європейців тривожним дзвіночком. Зараз США дуже активно допомагають Україні та є передбачуваним союзником, але так може бути не завжди… Може відбутися зміна влади, може виникнути конфлікт, важливий для Сполучених Штатів в іншій частині світу, наприклад, коли йдеться про Тайвань, то США, навіть якби і хотіли, не будуть в змозі долучитися до допомоги Україні або бути присутнім у Європі так, як зараз. Тому все це має стати тривожним дзвіночком для європейських країн, аби вони взяли на себе більшу відповідальність за свою оборону. Так більше не може продовжуватися, коли йдеться про безпеку та допомогу, яку забезпечують американці. Існує високий ризик того, що ця допомога в певному моменті припиниться.

Запрошуємо послухати інтерв'ю у доданому звуковому файлі!

Христина Пічкур