Ми нагадуємо про окупований два роки Бердянськ. Про нього, про те, як він змінювався у перші місяці неволі, розповість бердянка, вчителька української мови, редакторка телепрограм про рідну мову, поетеса і громадська діячка Наталя Поплавська, яка в окупованому місті пробула 5 місяців. Проте, виїхавши з нього підтримує зв'язки з родичами і однодумцями, які там залишилися і просять про Бердянськ не забувати.
Всі ми пам'ятаємо кадри з перших тижнів окупації, коли містяни вийшли протестувати проти русского міра. Дехто з них — в силу різних обставин — там залишається, дехто — і це теж правда — колаборує і використовує біду як можливість наживи. Більшість проукраїнських містян, як і наша співрозмовниця, виїхали і чекають звільнення.
Говорить Наталя Поплавська:
24 лютого близько 5 години ранку Наталя Поплавська прокинулася від гучного вибуху. Наприкінці дня виїхала до батьків в село за 40 кілометрів від міста. Скоро також неподалік домівки батьків з'явилися російські танки, які йшли на Маріуполь. Попри все після кількох днів вчителька подалася до Бердянська.
Коли вже не було українського зв'язку, бердянцям довелося брати російську сім-картку. Але з цієї російської картки Наталя Поплавська проводила в окупації онлайн уроки української мови.
Наталя Поплавська, учителька-волонтерка, член ГО «Рух захисту української мови на Приазовʼї», авторка поетичних збірок «Палітра» та «Непереможні», ведуча телепроєкту «Мовна хвилинка» у рамках діяльності товариства «Просвіта» м. Бердянська https://www.facebook.com/narodnyj.dim
Наталя Поплавська розуміла, що рано чи пізно за нею прийдуть — тим більше, що деякі її співробітники стали колаборантами. Тому й на 5-му місяці окупації вона вирішила виїхати — до того зупиняли старенькі 80-річні батьки. Проте і вони розуміли небезпеку. І коли після трьох днів подорожі наша співрозмовниця переїхала перший український блокпост, зреагувала, як і інші — слізьми радості.
Сьогодні Наталя Поплавська живе в Києві, працює в українському гуманітарному ліцеї Київського державного університету і готує до друку поетичну збірку «Незламні» — до якої увійдуть вірші, які вона писала з початку повномасштабної війни. І також підтримує непрямі зв'язки з однодумцями, що в окупації.
Запрошуємо вас послухати повну версію передачі у прикріпленому звуковому файлі.
Галина Леськів, Наталя Бень