Українська Служба

Членкиня ГО «Спільнота Оленівки»: «Війна досі триває, росіяни вчиняють справжній геноцид»

29.07.2024 18:00
У розмові з ПРдУ Олександра Мазур закликала не залишатися осторонь та нагадувати про тих, хто боровся та продовджує боротися за свободу та незалежність рідної країни
   -    , , 27  2024
У Варшаві відбулася акція-нагадування про долю українських військовополонених, Польща, 27 липня 2024 року PRdU/Khrystyna Pichkur

Минають другі роковини теракту в Оленівці, який стався у ніч з 28 на 29 липня 2022 року. Це один із найбільших російських терактів, спрямованих щодо українських військовополонених. Унаслідок вчиненого росіянами воєнного злочину загинуло щонайменше 53 захисники України, а ще 130 отримали поранення різного ступеня тяжкості.

Як не дозволити світовій спільноті забути про скоєне російськими загарбниками? Чому важливо юридично фіксувати воєнні злочини росії? Та як боротися за відновлення справедливості в той час, коли країна-агресорка витрачає мільйони на поширення своєї пропаганди?

Про це Польське радіо для України поспілкувалося з Олександрою Мазур, представницею громадської організації «Спільнота Оленівки».

Теракт в Оленівській колонії на тимчасово окупованій Донеччині став одним із найжорстокіших злочинів, вчинених російською федерацією проти військовополонених, який свідчить про порушення всіх можливих правил ведення війни і поводження з військовополоненими.

Страшна звістка про теракт в Оленівці сколихнула не лише Україну, але й весь світ.

«Я дізналася про це зі ЗМІ та соцмереж. Російська сторона досить швидко оприлюднила списки загиблих і поранених, але за певний час з’ясувалося, що ці списки були неточними. Дехто, хто вважався пораненим, загинув... Це з’ясувалося після того, як повернули тіла загиблих до України, де відбулася ДНК-експертиза. Російський список загиблих також виявився неточним, адже було встановлено, що одна людина з цього списку точно жива і донині перебуває у полоні», — поділилася Олександра своїми спогадами про те, як дізналася про трагічну подію.

В Україні акції нагадування про оборонців, які роками знаходяться в полоні росіян, стали регулярними та відбуваються у різних містах щовихідних.

«Акції відбуваються в багатьох країнах, в багатьох містах за кордоном. Наприклад, у Польщі було багато акцій. Однак у випадку, якщо ви проживаєте в якомусь місті, де такі заходи не відбуваються, то ми заохочуємо їх організувати, тому що навіть мінімальна кількість людей, скажімо, десять людей, — це все одно більше, ніж нуль. І це чудово, це вже є певним досягненням», — підкреслила співрозмовниця.

Учасники акції на підтримку українських військовополонених, Варшава, Польща, 27 липня 2024 року Фото: Khrystyna Pichkur Учасники акції на підтримку українських військовополонених, Варшава, Польща, 27 липня 2024 року Фото: Khrystyna Pichkur

Членкиня ГО «Спільнота Оленівки» наголосила на важливості не бути байдужими до долі українських захисників і допомагати, зокрема донатами.

«Дуже важливо допомагати, оскільки нас намагається окупувати держава, в якої спостерігається значна перевага в кількості військовослужбовців і мобілізаційного ресурсу. У них (росії — ред.) більше ресурсів, зброї... Важливо нагадувати про те, що війна досі триває, що росіяни вчиняють справжній геноцид, безліч воєнних злочинів», — зазначила Олександра Мазур, закликаючи небайдужих долучатися до перевірених зборів, зокрема оприлюднених у соцмережах громадської організації «Спільнота Оленівки».

«Запрошую долучатися до різних волонтерських організацій, яким ви довіряєте. Крім того, в сучасному світі це можна робити навіть дистанційно. До речі, ми маємо  приклад однієї дівчини, яка зараз проживає у Польщі. Вона допомагає нам в організації нашого збору, який ми запустили. Тож можна донатити, можна відкривати свої "дружні банки"», — додала дівчина.

Важливо зауважити, що росія веде війну лише на полі бою, а й здійснює комплекс заходів в інформаційному просторі. Зокрема, у зв'язку з другими роковинами теракту в Оленівці рф почала здійснювати можливі спроби дискредитації рухів на підтримку українських військовополонених. Розповсюджуючи свою пропаганду та дезінформацію, країна-агресорка спирається на коротку пам'ять світової спільноти, сподіваючись, що з часом про скоєні нею злочини забудуть.

Тож як не піддатися впливу ворожої пропаганди? Як дотримуватися інформаційної гігієни в сучасних українських реаліях?

За словами пані Олександри, «головне — мати мотивацію» шукати правду та перевіряти інформацію.

Активісти вийшли з плакатами та фотографіями військовополонених чи зниклих безвісти українців. Акція-нагадування про оборонців, котрі перебувають в російській неволі, Варшава, Польща, 27 липня 2024 року Фото: Khrystyna Pichkur Активісти вийшли з плакатами та фотографіями військовополонених чи зниклих безвісти українців. Акція-нагадування про оборонців, котрі перебувають в російській неволі, Варшава, Польща, 27 липня 2024 року Фото: Khrystyna Pichkur
Фото: Khrystyna Pichkur Фото: Khrystyna Pichkur
Нагадаємо, що гарантами під час виходу українських військових із «Азовсталі» у травні 2022 року виступили ООН і Червоний Хрест. Українська сторона неодноразово зверталася до цих організацій щодо нових фактів знущань з українських полонених. На адресу як Організації Об'єднаних Націй, так і Міжнародного Комітету Червоного Хреста, лунала критика у зв'язку з ігноруванням російських воєнних злочинів, скоєних в Україні. У квітні 2024 року видання The Guardian писало, що Російський Червоний Хрест, ймовірно, порушував правила нейтральності організації. Мова про численні порушення статуту Червоного Хреста з початку широкомасштабного вторгнення рф в Україну та проведення діяльності на тимчасово окупованих територіях України.

«У вересні минулого року ми виступали в ООН і теж у штаб-квартирі Міжнародного Комітету Червоного Хреста, ми зустрічалися з представниками цих організацій, обговорювали їхню діяльність, а також наш погляд на їхню діяльність. Записи з нашого виступу в ООН доступні у соцмережах. Ми також давали коментарі щодо цього ЗМІ. Нас слухали представники багатьох країн, зала тоді була майже повна. Вони, звичайно, співчувають, і ті слова, які вони кажуть, — це доречні слова, — але ми бачимо, що це не конвертується у сильну діяльність. Все відбувається надто повільно, цього мало... Якщо говорити про Міжнародний Комітет Червоного Хреста, то вони кажуть про те, що їхні можливості зв'язує росія. Вони надсилають росії запит щодо того, щоб відвідати полонених, а росія відмовляється, і ось на цьому все завершується. Однак проблема також полягає в тому, що вони не відповідають письмово на запитання, щоб це не було зафіксовано», — розповіла представниця ГО «Спільнота Оленівки».

Запрошуємо послухати повну розмову у доданому звуковому файлі!

Христина Пічкур