Українська Служба

«Асканія-Нова» під час війни: невизначеність – найбільший тягар, що давить морально

17.04.2022 09:45
Про функціонування широко відомого біосферного заповідника «Асканія-Нова», розташованого у Чаплинському районі Херсонської області, розповідає керівник закладу Віктор Шаповал.
Аудіо
Фото ілюстраційне Домена публічна https://pxhere.com/pl/photo/697299

Попри напружену ситуацію на Херсонщині та поганий зв'язок у тимчасово окупованому рашистськими військами регіоні, Українській службі Польського Радіо вдалося поспілкуватися з директором біосферного заповідника «Асканія-Нова» Віктором Шаповалом та дізнатися, як зараз виглядає буденне життя цього унікального куточка дикої природи.

«Для нас ця ситуація почалася фактично з 24 лютого. Під час вторгнення о десятій годині російські війська були у Чаплинці. Тому, можна сказати, що від десятої години ранку 24 лютого ми вже перебуваємо по цій стороні зіткнення. Бойові дії в "Асканії" не велися. На околицях заповідника є розбита техніка, але самого селища зіткнення не зачепило. Територія і майно не пошкоджені. Тут є лише періодичні заїзди, обстеження з боку військових або росгвардії. Загалом це відбувається більш-менш мирно… Це вимушене спілкування. Якоїсь критичної ситуації немає – поки що все відбувається без жорстоких дискусій і тому подібне».

За словами керівника закладу, незважаючи на шок і біль, які зараз відчуває, мабуть, кожен українець, виробничі процеси, які є необхідними для існування природної пам'ятки «Асканія-Нова», не можна призупинити або перевести на дистанційний режим.

«Перші наші зусилля були зосереджені на тому, щоб облаштувати укриття для співробітників і максимально дистанціюватися від роботи на відкритій території і так далі, але ця система була влагоджена дуже швидко. Весь персонал і керівництво перебувають на місці. Наш штат повністю укомплектований. Ніхто не перебуває на евакуації – ми всі працюємо на місці».

Віктор Шаповал говорить, що функціонування заповідника суттєво залежить від запасу грубих кормів, зокрема, сіна.

«Для нас критичною проблемою був зрив закупівлі кормів, яка мала відбутися у лютому. Практично це вже був завершальний етап процедури. Ми залишилися з дуже обмеженим ресурсом».

У зв'язку з цим адміністрація закладу була змушена навіть лімітувати норми витрат кормів для деяких груп тварин.

«Ми були змушені змінити добові раціони певних тварин для того, щоб зберегти найбільш цінні, найбільш вибагливі (групи тварин – ред.), але ця ситуація покращилася буквально за тиждень. Тих тварин, котрих ми були змушені позбавити зернових, фактично через тиждень ми повернули на нормальний раціон».

Як стверджує Віктор Шаповал, біосферний заповідник «Асканія-Нова» зараз не має доступу до бюджетних рахунків – це означає, що здійснити закупівлі, пов’язані з утриманням закладу, неможливо. Через ці обставини керівництво заповідника змушене звертатися до людей з проханням про допомогу.

«Оскільки ми знаходимося на окупованій території, казначейська система не функціонує належним чином. Ми вимушені працювати на приватних картках через те, що ми не маємо доступу до наших бюджетних карток. Якщо б допомога й змогла прийти на офіційний рахунок заповідника, то ситуація складається таким чином, що для нас це непідйомне джерело – наразі він для нас недоступний. Ми вимушені використовувати приватні картки або працювати через Українську природоохоронну групу – це ті реквізити, які є на офіційній сторінці заповідника або у соцмережах».

Через порушену транспортну логістику єдиний можливий спосіб зараз допомогти та підтримати заповідник «Асканія-Нова» – це саме грошові перекази. Надіслані кошти співробітники закладу «конвертують» у ветеринарні препарати, пальне, необхідні будівельні матеріали, а також зерно.

«Транспортна логістика порушена абсолютно, тобто до лінії зіткнення ми відрізані цілком і повністю».

«Асканія-Нова» посідає особливе місце серед заповідних об’єктів не лише України, а й всього світу. Це неповторне явище, про долю якого зараз турбуються багато людей. Як говорить директор біосферного заповідника Віктор Шаповал, допомога надходить як від небайдужих українців, так і іноземців.

«Ми були вражені та розчулені реакцією величезної кількості українців, закордонних друзів, громадських організацій і партнерів, які відгукнулися».

Чоловік також додає, що жодного відгуку, однак, не було з боку ні національних парків, ні зоопарків росії. Як мовить прислів’я: «Моя хата скраю — нічого не знаю».

«Оскільки такої реакції з протилежної сторони не було, то відреагували ми. Більшість українських зоопарків були членами Євро-Азіатської регіональної асоціації зоопарків та акваріумів з головним офісом у москві, і оскільки жодної… Навіть не про допомогу йдеться… Не було просто жодної реакції, жодного відгуку, жодної підтримки не надходило. Тому, ми офіційно вийшли зі складу цієї асоціації».

Віктор Шаповал наголошує, що гуманітарна ситуація скрутна, особливо, якщо йдеться про лікарські засоби та продукти. Дуже складно прогнозувати, як складатиметься ситуація далі, адже зараз доводиться триматися на тих запасах, які є на складах. Через це морально важко, – додає директор.

«Дуже складно морально. Складність полягає навіть не у почутті якогось страху (воно вже давно відійшло), а у почутті повної, абсолютної невизначеності. Ця ситуація лягає найбільшим тягарем і давить морально».

Про те, як підтримати заповідник, детальніше за посиланням Офіційна сторінка біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна.

Христина Пічкур