Ці малі кроки — це 61 поїздка нашого співрозмовника Івана Шумади в Україну, куди з початку повномасштабної війни він доставляє допомогу для цивільних і ЗСУ. За ним 24 тисячі проїханих кілометрів і десятки тон доставлених вантажів, які він та його дружина Юстина зібрали серед друзів, знайомих, однодумців — словом, тих, хто вірить у перемогу України.
Юстина і Іван Шумади народилися на півночі Польщі, вони діти виселенців операції «Вісла», сьогодні їхня велика, багатодітна сім'я живе у Перемишлі. Нам Іван розповів про свій волонтерський шлях — від перемишльського вокзалу до поїздок у прифронтову зону, про спілкування з військовими, про мотивацію допомагати, в якій неабияке значення мають, зокрема, українська національність, і не меншою мірою — його діти.
А волонтерити родина Шумадів почала з першого дня — з 24 лютого.
У перші дні і місяці Іван їздив з допомогою до міст Західної України — Львова, Яворова, Івано-Франківська, Дрогобича, Червонограду. Останнім часом волонтер з Перемишля все частіше доставляє вантажі у прифронтову зону на сході України.
Бути військовим волонтером — це для Івана Шумади неабияка честь і також радість зі спілкування з іншими військовими волонтерами і бійцями ЗСУ.
Іван Шумада каже, що сьогодні допомагати мав би кожен чесний українець. І розповідає про свою мотивацію волонтерити для України.
Своє волонтерство Іван Шумада поєднує із професійним і сімейним життям. Навряд чи це було би можливе без дружини Юстини.
Подружжя Шумадів допомогу для України збирає самотужки, поза будь-якими організованими структурами.
Запрошуємо вас послухати повну версію передачі у прикріпленому звуковому файлі.
Галина Леськів, Яна Стемпнєвич