— Я так розумію, Маргарито, що саме ти найкраще знайома з процесами рекрутації, адже навчалася у Польщі в Академії Леона Козьмінського. Після цього ти пройшла довгий шлях працевлаштування та пошуку роботи. Тож давай розпочнемо з твоєї особистої історії. Як це виглядало, з твоєї точки зору, у Польщі?
— Моя історія почалася ще у 2014 році. За весь час мого перебування тут я мала щонайменше чотири різні типи документів. Спершу це була звичайна студентська віза, згодом — робоча, а далі я отримала Карту поляка. Це досить цікаве рішення: я вважаю, що українцям із польським корінням варто скористатися цією можливістю, адже вона дозволяє відкривати візи на рік без жодних перерв.
— Я знаю, що зараз існують певні обмеження порівняно з тим, як це було раніше?
— Можливо, тому що я отримувала Карту поляка досить давно. Але навіть тоді це було непросто. Сам факт наявності потрібних документів — це лише частина справи. Для отримання карти треба було ще скласти додатковий іспит із польської мови, культури та історії. Я здавала цей тест з професором Варшавського університету в Одесі. Питання були дуже складними. Я навіть пробувала задавати їх своїм польським друзям — і вони не могли на них відповісти. Це справді цікава історія. Після отримання Карти поляка я подалася на постійний побут, тобто карту постійного проживання. І зараз завершую своє «легалізаційне рандеву»: кілька днів тому подала документи на отримання громадянства.
Продовження цієї розмови слухайте у прикріпленому аудіофайлі.
Світлана Берестовська