Естонський журналіст-розслідувач з порталу delfi.ee Хольґер Роонемаа, посилаючись на розмову з одним із найліпших на його думку експертів з питань ситуації в Україні, повідомив, що має добру звістку щодо подальшого розвитку війни, яку росія розв’язала проти України. «Небезпека ще не завершилася, але є причини для дуже стриманого оптимізму», - написав у соцмережах Роонемаа.
Хольґер Роонемаа, який входить теж до Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів написав, що його співрозмовник ствердив, що найновіші події на українському фронті можуть вселяти оптимізм. Утім, як додав він, до повного оптимізму ще дуже далеко, але «видно світло в кінці тунелю».
Хольґер Роонемаа був на зв’язку із Українською службою Польського радіо:
«Точні слова про дуже обережний оптимізм тут доречно мати на увазі. Безумовно, загроза не минула, війна продовжується і напевно продовжуватиметься, і ще буде багато жертв попереду. Але аналітик, із яким я спілкувався, каже, що на дану мить немає жодних доказів чи натяків на те, що Росія має додаткову силу, щоб насправді змінити війну. Причина дуже проста. По-перше, кількість військ та техніки, яку Росія кинула через український кордон ще до початку війни, росіяни вже задіяли. Перегрупування військ теж не є простим для Росії. Немає білоруських військ, що можуть приєднатися до російської армії і їх не просто залучити. Наскільки я розумію, Лукашенка робить усе можливе, аби не йти воювати. Ми бачимо, що набір найманців чи так званих добровольців із Сирії теж не йде гладко. Прибути їх в Україну може тільки декілька тисяч. Але і цього недостатньо, щоб змінити ситуацію на полі. Якщо ми говоримо про додаткові російські сили, виведені із Вірменії або Далекого Сходу, то їхня кількість також далека від того, що Росії потрібно для кардинальної зміни ситуації».
На погляд естонського журналіста, одним із найважливіших вирішальних чинників війни росії проти України є дуже низький моральний дух російських військ, а також можливих білоруських військ, які можуть приєднатися до війни та можливих так званих добровольців із Сирії:
«Питання морального духу є дуже важливим, адже це може повністю змінити хід війни. Як бачимо, нині є російські війська, котрі готові здаватися тільки, щоб їм дали щось поїсти. Є російські солдати, котрі самі собі наносять поранення, щоб тільки втекти із війни. Багато аналітиків говорять, що питання низького морального духу росіян уже навіть на початку війни тільки погіршується з кожним днем».
Але війна з російським окупантом точиться не тільки у реальному, але й у віртуальному просторі. Відомо, що кремль витрачав мільярди на свою пропагандистсько-дезінформаційну машину, що, на жаль, мала чималий успіх у «завоюванні умів» та впливі на політиків й пересічних людей не тільки у нас, але й далеко на Заході. Не в останню чергу так відбувалося через значну пасивність у протидії російській інформаційні війні. Чи найновіші західні санкції та ізоляція росії дозволять значно зменшити цей вплив російської пропаганди? Хольґер Роонемаа нагадав, що інформаційна війна також має також дуже різні фронти:
«По-перше, це те, якими є актуальні елементи інформаційної війни росії проти України і навпаки – як Україну веде її щодо росії. Наразі Україна дуже ефективна. Але слід мати на увазі дуже важливу річ, що росія нині зосереджує свою інформаційну активність всередині країни. Вона ізолювала доступ до значної частини західних соціальних мереж, веб-сайтів та платформ. Це показує, що росія не в змозі контролювати те, що у людей на думці. Закриття незалежних мас-медіа у Росії тільки підтверджує, що вона веде реальну війну проти України. А західні санкції лише докладуться до цього, адже ми бачимо як YouTube, Twitter, Instagram закривають російські сторінки та усувають вміст, що очевидно суперечить правді. Я не впевнений, як це може розвинутися далі, але нам слід уважно стежити».
Естонський журналіст-розслідувач також відповів на запитання, чи бачить він нині можливу загрозу прямої агресії путіна і росії проти країн Балтії, зокрема й Естонії:
«На сьогодні нам напевно відомо, що прямої загрози російських військ, які можуть спробувати перетнути кордони Естонії, Латвії чи Литви, немає. Адже ми бачимо, як це їм важко вдається в Україні і яких важких втрат росія зазнає в Україні. Тому я думаю, що пряма загроза найближчим часом країнам Балтії з боку російських військ не є дуже високою. Але звісно, ми повинні постійно бути свідомими щодо ескалації, яку може створити росія. Це, наприклад, погрози путіна застосування ядерної зброї. Це те, що турбує теж мене, бо якщо відбудеться ескалація, то Естонія, Литва і Латвія, які межують з росією, стануть фронтом. Але наразі ми не бачимо жодної неминучої небезпеки для нас. Ми робимо все, щоб так і залишалося: витрачаємо більше коштів на наше військо, купуємо нову зброю, обладнання, а також розгортаємо значно більше військ, літаків і техніки наших партнерів з НАТО. Це дуже важливо сьогодні».
А я нагадаю, що співрозмовником Української служби Польського радіо був естонський журналіст-розслідувач Хольґер Роонемаа.
Тарас Андрухович