Перед ранком 22 лютого помер український письменник, мислитель, дисидент за радянських часів Іван Дзюба. Цього ж дня я записав розмову про Дзюбу із академіком Миколою Жулинським, літературознавцем, громадським діячем та, приватно, приятелем померлого.
Ефір я запланував на 24 лютого та почалася війна. Ми змінили ефірну сітку і трансляцію цього інтерв’ю я відклав на невизначений час. Очевидно, що повномасштабна агресія росії проти України змінила, покалічила, зламала плани і долі багатьох людей. Та дедалі помітнішим стає також факт, що російський злочин, без перебільшення, змінює весь світ, його історію, дає початок новій епосі, коли північний кривавий монстр може розсипатися саме під натиском України, чиї герої творять зараз нову легенду, свою нову ідентичність, дають нове дихання всьому Заходу, якому вже давно провіщають сутінки, присмерк, згасання (як, скажімо, сотню років тому Шпенґлєр, який радше був би ближчий за духом теперішньому агресорові, аніж тим, хто його б’є).
Слухаючи зараз розмову із професором Жулинським, записану напередодні війни, я подумав, що вона є виразною цезурою, свідоцтвом цієї зміни епох, зміни саме на українській землі, у нашій частині Європи. І саме тому, не чекаючи ліпших часів, котрі напевно настануть, я пропоную її до вашої уваги зараз.
Антон Марчинський
Запрошуємо Вас послухати передачу в звуковому файлі.