Рашисти через цілковиті провали на фронті та безпорадність у стримуванні успішного наступу українських військових, а також через «бавовну» на так званому Керченському мосту вирішили змінити тактику та методи, значно посиливши терор та воєнні злочини, завдавши масованих ракетних обстрілів по ряду міст України, навмисно цілячи по мирних, беззахисних людях та знищуючи важливу цивільну інфраструктуру. За словами міністра енергетики України Германа Галущенка, російськими ракетами з 10 жовтня було уражено приблизно 30 відсотків енергетичної інфраструктури України. За його словами, «вперше з початку війни» Росія «драматично націлилася» на енергетичну інфраструктуру.
Колишній командувач сухопутних військ Польщі генерал Вальдемар Скшипчак в етері Польського радіо 24 зауважив, що стратегія ракетно-авіаційних ударів росіян по міських агломераціях, енергетичних і гідрографічних об'єктах відбувалася постійно, але не в такій кількості як зараз:
«Це результат нападу українців на Керченський міст, який був гордістю Росії та путіна. Це посилило його ненависть і злість, і тому він віддав наказ максимально посилити удари по Україні. Мета бомбардувань цивільної інфраструктури — створити умови для енергетичного та гідрологічного паралічу України на зиму. Росіяни не можуть впоратися на фронті, вони будуть робити все, щоб зупинити українську армію. Схоже, що ці удари також служать паралізуванню та знищенню України як держави, перешкоджають функціонуванню її критичної та технічної інфраструктури, а також перешкоджають ефективній роботі української армії, яка є успішною на полі бою. Схоже, Україна може бути сильно паралізована до зими внаслідок цих ударів. Принаймні частково, що призведе до того, що люди будуть жити в дуже важких умовах».
Така стратегія Росії — це результат не її сили, а слабкості. Як нагадав генерал Вальдемар Скшипчак, ми вже декілька місяців спостерігаємо знищення і розбиття рашистської окупаційної армії, а додаткові сили у вигляді мобілізованих абсолютно не посилюють російську армію, аби вона могла ефективно протистояти українській армії. На думку Скшипчака, ракетні удари — це теж спроба путіна замаскувати поразку та дедалі більшу економічну кризу і крах, до якого прямує Росія:
«Водночас путін шукає щодо свого народу, який бачить примару поразки російської армії, завірення, що вони мають ще стільки сили, що в змозі виграти цю війну з Україною. І цьому служать ці ракетні удари. Він хоче переконати росіян, що російська армія функціонує, воює, перемагає. Тому це також має пропагандистський підтекст. Хоча, на мою думку, росіяни все більше розуміють, що вони програють цю війну. Це призводить до незадоволення та страху, тривожності, що також є в Кремлі, де опозиція до путіна стає все сильнішою, бо Росії загрожує занепад. Путін вже не має чим рятувати Росію. Ці ракетні удари не змінять перебіг війни. Вони надалі призводитимуть до жертв серед українців, будуть знищувати їхні умови для життя, але вже не змінять хід війни. Мені здається, що час путіна порахований. Росіяни мітять на зміни в Кремлі, і це, як я вважаю, трапиться уже невдовзі».
Також, на думку генерала Вальдемара Скшипчка, так звані референдуми на тимчасово окупованих теренах України — це невдала спроба путіна та його найближчого оточення врятувати залишки свого іміджу:
«Росіяни розуміють, що програють війну, що території Харківської, Херсонської, Запорізької, Луганської та Донецької областей будуть визволені української армією, і це тільки питання часу. Тому це була лише тимчасова спроба поліпшення свого іміджу путіним та його командою, яка, на мою думку, абсолютно провалилася та цілковито виставила на посміховисько тих, хто намагався це легалізувати. А нині у зв’язку із фактом наступу української армії у напрямку Донецька та Луганська вже навіть колаборантська влада на цих теренах евакуюється. Тому дуже добре видно, наскільки ці так звані референдуми мали "юридичну силу", якщо всі, хто колаборував і хотів переконати світ, що це важливі референдуми, тепер втікає».
Водночас експерт із порталу NaWschodzie.eu Бартош Теславський також в етері Польського радіо 24 висловив думку, що ракетні удари — це помста росіян та путіна, зокрема, за вибух на Керченському мосту, але це показує їхню безсилість:
«Побоююся, що росіяни вважають, що повинні стерти із себе ганьбу за підрив частини переходу через Керченську протоку. Це така форма помсти. Якщо залишити поза увагою тему людської трагедії, хоча від смерті важко абстрагуватися, це свідчить про те, наскільки Росія безсила нині, а не наскільки потужна».
Як нагадав Бартош Теславський, росіяни від самого початку повномасштабного вторгнення в Україну атакували цивільну інфраструктуру, але в якийсь момент війни вони припинили атакувати цивільні об’єкти ракетами через те, що для ведення такого типу обстрілів потрібні або безпілотні літальні апарати — ті, що до понеділкових атак були отримані з Ірану, або дорогі і точні ракети малої та середньої дальності, а таких на складах російської армії залишається все менше:
«Водночас Росія надто технологічно відстала, щоб виробляти таку зброю самостійно, без західних комплектуючих. Очевидно, росіяни зберегли залишки своєї високоточної техніки, щоб мати можливість атакувати критичну інфраструктуру в Україні. Якщо росіяни готувалися до зими, то вважали, що зима буде дуже холодною і важкою для України. Бо коли стовпчики термометрів показують приблизно плюс кільканадцять градусів, руйнування ТЕЦ не є великою проблемою, а от коли температура опуститься до мінус 20, то наслідки будуть зовсім інші. Критична інфраструктура стане основною ціллю Росії. Вони усвідомлюють, що єдине, що їм залишається, якщо вони не можуть перемогти українську армію в бою, це спробувати знищити український дух і зробити Україну холодною, голодною та бідною. Але українці красиво показують, що це невірний шлях, і вони не здадуться».
Утім, як переконує Бартош Теславський, для реалізації такого самовпевненого російського сценарію потрібно ще мати можливості, а не досить, що українське військо на полі битви, але й західні партнери України чітко демонструють, що вони цього не дозволять:
«Вже було декілька сценаріїв, коли росіяни мали показати себе великим стратегами і з якоюсь там своєю неймовірною силою Україну за один раз знищити, але цього так і не сталося. Коли відбувалася анексія українських територій, владімір путін відкрито пригрозив ядерною зброєю. Українці не злякалися. Скажу більше, у день народження путіна невідомі знищили ключову переправу для транспортування зброї із півдня для Росії, а саме Керченський міст, і єдине що залишається росіянам — завдавати ударів по цивільним цілях. Але ці удари теж не змусять українців відступити. Вони захищають свою землю і вже не пробачать».
Натомість в етері Першого каналу Польського радіо професор Данієль Бочковський із Білостоцького університету прокоментував участь Білорусі у війні в Україні. За його словами, від 24 лютого, попри те, що в Україні офіційно білоруських солдатів немає, Білорусь є державою-агресором. Експерт нагадав, що 24 лютого найбільша та найсильніша операція російських загарбників розпочалася у напрямку Києва з території Білорусі:
«Звідти (з Білорусі – ред.) літаки дуже довго могли вільно кружляти і атакувати. Звідти запускали ракети, і там використовували аеропорти та всі логістичні об’єкти. На додаток все, що росіяни встигли награбувати на цьому напрямку, йшло через місцеві фірми та пошти».
Експерт нагадав, що білоруський режим також організував для росіян технологічну підтримку, а також заклади першої допомоги та лікарні. Професор Данієль Бочковський зазначив, що «Аляксандр Лукашенко є перфекціоністом у тому, щоб удавати, що він щось робить для отримання певних зисків, і в цьому він має більше досвіду, ніж путін»:
«Лукашенко чудово знає, що він існує у лещатах Росії з одного боку, а з іншого — НАТО і пропозиції Альянсу, що може бути інакше. Йому доводиться робити все можливе, щоб залишатися при владі, а по суті, давати людям зарплати. З цього погляду маневрування Лукашенки також гарантувало йому певну соціальну підтримку, адже чи одна, чи інша сторона так чи інакше в нього інвестувала».
Бочковський теж сказав, що Лукашенко «вічно готовий зробити все за умови, що йому нічого не потрібно робити». «У липні він пробував якісь дії, але виявилося, що він не змусив білоруську армію завдати удару в бік України. Ймовірно, якби він змусив, то більшість би втекла».
Тим часом група європейських консерваторів хоче прийняти резолюцію про визнання Росії терористичною державою. У проєкті резолюції йдеться про те, що країни-члени та весь Європейський Союз повинні негайно визнати Російську Федерацію країною-спонсором тероризму. У документі євродепутати нагадали, що з таким закликом до міжнародної спільноти звернулися представники уряду та парламенту України.
Як зауважив в етері Польського радіо 24 віцеміністр закордонних справ Польщі Пьотр Вавжик, дії Росії, не тільки в останні дні, спонукають визнати її терористичною державою:
«Бомбардування цивільної інфраструктури триває з початку війни. Найбільше значення мало б визнання США Росії терористичною державою. Це мало б далекосяжні санкційні наслідки. ЄС не має таких інструментів, як США. Відповідне подання вже було в Конгресі США, зростає тиск серед американської думки і конгресменів щодо прийняття рішення з цього приводу».
Також президент України закликав лідерів G7 не розмовляти з путіним. Він запевнив, що Україна сяде за стіл переговорів, але не з путіним:
«Телефонні дзвінки путіну нині було би виявом слабкості. Так було з початку війни. Росіяни, якщо хтось телефонує їм, щось просить або закликає, вважають це ознакою слабкості та бажанням виконати їхні вимоги. А виконання вимог Росії призводить до посилення агресивних дій. Ми давно пояснюємо нашим європейським партнерам, що це не той шлях. Через це війна затягується. Я не думаю, що це добра практика розмовляти з терористом чи злочинцем. Когось такого карають. Розмова зі злочинцем або терористом показує слабкість і спонукає його до подальших агресивних дій».
Віцеміністр Пьотр Вавжик також нагадав, що Білорусь від початку бере участь у війні проти України, надаючи свою територію, інфраструктуру російським військам. На його думку, навіть можлива безпосередня участь білоруських військ у війні проти України не багато би змінила і навіть навпаки — може призвести до бунту у самій Білорусі. Як вважає, Вавжик, Лукашенко боїться, що якщо він відправить військових на війну на території України, то не буде кому його захищати від можливого бунту всередині країни.
Заступник міністра закордонних справ Пьотр Вавжик також оцінив, що путін прагне посилити ескалацію в Україні, оскільки хоче якомога швидше змусити українську владу до переговорів.
Час працює проти Росії, тому що її економіка слабшає, — сказав Пьотр Вавжик:
«Загалом економіка Росії з місяця на місяць розпадеться і тоді не буде сенсу рятувати владу самого владіміра путіна. Тому відбувається ця ескалація, аби змусити якнайшвидше Україну та Захід до цього перш ніж трапиться ця драматична економічна ситуація в Росії, яка тоді вже взагалі буде не в змозі вести цю війну, позаяк українцям буде ще простіше, ніж нині, відбивати чергові свої території з рук російських злочинців».
Заступник міністра закордонних справ Пьотр Вавжик теж заявив, що всі мирні переговори щодо України мають вестися за участю української влади. Він підкреслив, що жодні ключові рішення в цьому питанні не повинні прийматися без відома Києва. Дипломат зазначив, що миру в Україні можна досягти лише шляхом повного виведення росіян.
«Це основа міжнародних відносин. Якщо частина території однієї держави окупована, єдиний справедливий мир може залежати лише від того факту, що окупант, який ще й чинить воєнні злочини на цій території, залишить ці території, повертається повна державна адміністрація, якій ця територія належить, а злочинці несуть покарання».
Як наголосив Вавжик, телефонування нині путіну тільки заохочуватиме його до посилення бойових дій, з ним немає сенсу розмовляти. Україна, як зазначив дипломат, повинна передусім витіснити російські війська зі своєї території і тільки тоді підписати мир на умовах, що гарантуватимуть її територіальну цілісність і незалежність.
PR24, PR1/Тарас Андрухович