«Війна — це найгірше, що може трапитися з людиною у цьому житті. Я переконався у цьому абсолютно точно. Це боляче, це страшно. Не все завжди вдається. Але у нас така ситуація, що шляху назад немає. Всі фізичні та метафізичні мости перерізані. Тому нам тільки рухатися вперед і все», — говорить нині лейтенант військової медичної служби та військовий хірург на передовій Мирослав, який нині служить у медичній роті, закріпленій, серед інших, за однією із спеціальних військових бригад на межі Донецької та Луганської областей, де нині тривають найбільш жорстокі бойові дії. «З одного боку, я не хотів, щоб це була песимістична розмова, але з іншого те, що я бачу щодня, не дозволяє мені малювати багато рожевих хмаринок», — додав він, коли я розпочинав розмову із Мирославом, котрий перебуває на передовій.
Автором фото є співрозмовник УСПР Мирослав
«Але є ціль і мета. Це не просто пусте проживання. Ми всі налаштовані на те, що у нас буде все добре, що ми переможемо. Ми дуже позитивно налаштовані, і це дає нам сили», — сказав, серед іншого, Мирослав.
Автором фото є співрозмовник УСПР Мирослав
Про те, як він, військовий хірург, рятує життя та витягує буквально з того світу українських героїв-захисників, про мужність, але й біль, сум, любов, дружбу й віру в перемогу України слухайте далі у розмові з Мирославом, яку вдалося записати під час короткого відносного затишшя, коли із поля бою, на щастя, не везли наших поранених військових.
Повністю розмову слухайте у прикріпленому звуковому файлі.
Автором фото є співрозмовник УСПР Мирослав
Додам, що нещодавно указом президента України Мирослава та його побратимів, декого вже посмертно, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджено орденом Данила Галицького.
Тарас Андрухович
