Українська Служба

Воєнний експерт: українці висміяли «ядерну стратегію» путіна

14.12.2022 19:00
За словами професора Пьотра Ґрохмальського, українські захисники публічно показали американським стратегам, що ядерні погрози, так звана ядерна тріада — лише маячня Російської Федерації. Своєю чергою, за словами експерта Марека Будзіша, українці нині працюють над розробкою далекобійної зброї, спроможної вражати цілі далеко вглиб території Росії, і це лише питання часу, коли ми такі атаки побачимо 
Аудіо
  • Воєнний експерт: українці висміяли «ядерну стратегію» путіна
Ілюстраційне фотоPAP/EPA/HANNIBAL HANSCHKE

Росія та її терористичні війська продовжують геноцидні, жорстокі, варварські та злочинні атаки на цивільну та енергетичну інфраструктуру України. Від підлих дій рашистських окупантів, котрі постійно зазнають поразки у безпосередніх зіткненнях із українськими захисниками, страждають зараз передусім мирні українці.

Колишній польський офіцер десантно-штурмових військ, учасник бойових операцій в Афганістані та Іраку, капітан Томаш Бадовський в етері Польського радіо 24 визнав, що, на жаль, подібна злочинно-терористична стратегія російських окупаційних військ, тобто обстріли цивільних об’єктів, продовжуватиметься:

«Атаки спрямовані не проти українських військових об’єктів, наприклад, угруповань військ, залізничних та автомобільних вузлів, майстерень, де ремонтують велику та малу бойову техніку, а проти електростанцій та теплоелектроцентралей, важливих вузлів, необхідних для забезпечення мінімального рівня життя українського населення. Якщо говоримо про руйнування у якомусь містечку трансформаторної станції чи труб із водою, то, зрозуміло, що взимку головною мішенню для росіян стали люди, діти, літні особи, жінки. Видно безпорадність росіян у зіткненні із українськими військами, і тому вони намагаються вплинути на рішення влади у Києві опосередковано, викликаючи невдоволення серед мирного населення».

За словами польського капітана Томаша Бадовського, для продовження визволення тимчасово окупованих рашистами українських територій Збройним силам України потрібна подальша конкретна військова підтримка Заходу у вигляді танків, бронетранспортерів та літаків:

«Щодо літаків: я хочу звернути увагу, що російська сторона, яку ще нещодавно називали "другою армією світу", попри досить високу хмарність, попри досить добру льотну погоду, наприклад, в районі Херсона, не проводить жодних великих повітряних операцій. Тому можна здогадуватися, що найбільші кошти, що мали бути призначені на модернізацію російської армії, лакмусовим папірцем якої мали стати сучасні військово-повітряні сили, були розкрадені та пропиті. Нині вони не в змозі проводити операції з повітря, тому старим методом Жукова і Конєва пруть танками, де можуть, ну а за доброго озброєння, протитанкових засобів української сторони, у росіян немає жодного успіху. І хай так залишається».

Водночас експерт з міжнародних питань професор Пьотр Ґрохмальський з Академії воєнного мистецтва у Варшаві на хвилях Польського радіо 24 оцінив, що російський план використання зими для удару по українцях, обернувся проти них самих:

«Поряд із російськими атаками на українську інфраструктуру, у російській армії відбуваються бунти. Це вже справжня чума. Ці заколоти спричинені холодом. Вони відбуваються переважно в мобілізованих формуваннях, не готових до таких умов. Нагадаю щонайменше про два поспіль великі бунти у Казані. Це важливо, бо Казань — це столиця Татарстану, а Татарстан ще на початку 1990 років мав дуже великі амбіції, аби вийти зі складу Росії. Єльцин тоді погодився на дуже велику автономію регіону, але потім путін обірвав її, ввівши політику різкої централізації. Нині Росія змушена залучати ОМОН для пацифікації солдатів. На відео в інтернеті видно, що чоловіки залишили підрозділи, бо не мали тепла, їжі, води, отримали стару заржавілу зброю і, як наслідок, трапився заколот. Безсумнівно, Росія нині дуже тисне, щоб захопити Бахмут до очікуваної хвилі морозів на сході України. Тоді це був би перший історичний успіх Російської Федерації після серії гігантських катастроф. Але на бахмутському напрямку борються добірні українські військові формування, які дуже розумно воюють, вони заощаджують боєприпаси і б’ють тільки по тих цілях, на які отримують координати».

Професор Пьотр Ґрохмальський також прокоментував нещодавні українські удари по низці російських аеродромів, зокрема, в Енґельсі та Дяґільово, де базувалися російські стратегічні бомбардувальники Ту-95:

«Ці аеродроми важливі, бо вони є елементом стратегічної ядерної тріади, стовпом стратегічної авіації, що призначена для перенесення ядерних бомб. Уперше в історії, відколи Радянський Союз має ядерну зброю, елемент ядерної тріади висміяний. Українці у Херсоні випробували всю цю стратегію путіна, що базувалася на залякуванні ядерною зброєю. Виявилося, що все це велика маячня, вони висміяли всю цю роздмухану путінську стратегію, відвоювавши захоплені території, на які нібито вже мала поширюватися російська ядерна парасоля, змусивши росіян відступати. Українці публічно показали американським стратегам, що все це лише маячня Російської Федерації. Україна чітко заявляє, що буде завдавати ударів по різних цілях на території Росії, що відповідає міжнародному праву, бо атакувати цілі, з яких здійснюються атаки, можна. Це показує, що Україна нині має можливості відповідати, завдавати ударів по військових об’єктах на території усієї Росії, і що Росія більше не може безкарно вбивати мирне населення».

Водночас експерт зі східних питань Марек Будзіш в ефірі Польського радіо 24 висловив думку, що Україна нині працює над створенням зброї, що буде спроможна бити на далекі відстані:

«Українська сторона в ЗМІ повідомляє, що працює над безпілотниками, які матимуть радіус дії 1000 км і зможуть нести 75 кг вибухівки. Ця робота прогресує. У свою чергу російські експерти вважають, що останні атаки на їхній аеродром Енґельс-2 були здійснені не з території України, а з території Росії за допомогою невеликих дронів та сил спеціальних операцій. Це, звісно, теж небезпечне явище, але воно не дозволяє відповісти на питання, чи є в української сторони вже можливості вражати цілі на таких відстанях зі своєї території. Напевно, вона цього хоче. Бо про це писав у своїй статті, зокрема, генерал Залужний. І це лише питання часу, коли ми побачимо таку атаку».

Марек Будзіш також не погодився із тезою про те, що Україна атакувала російські аеродроми модернізованою радянською зброєю, зокрема, безпілотниками Ту-141:

«Це досить малоймовірно, враховуючи розміри цієї техніки, аби вона непоміченою потрапила з території України на аеродром Енґельс, де базується стратегічна авіація. Якщо ця теза все ж підтвердиться, то російські радіолокаційні системи дуже ослаблені. Це один із найважливіших об’єктів, який треба пильно охороняти, адже там знаходяться літаки російської ядерної тріади. І масштаби руйнувань тут не важливі. Важливо те, про що говорить, наприклад, український публіцист Юрій Бутусов. А саме, у цьому випадку було важливим координування удару з часом. Цей удар був здійснений у переддень чергової великої російської атаки на енергетичну інфраструктури. Важливий координаційний елемент, тому що це означає, що розвідувальна система України добре працює на території Російської Федерації, адже вдалося отримати і використати важливу інформацію. Я не вірю, що це була радянська техніка. Радше там працювали підрозділи українських сил спеціальних операцій, котрі проникли на територію Росії і там застосували дрони трохи меншої дальності дії. Тим не менш, це лише питання часу, коли українці отримають системи, що зможуть бити на далекі відстані».

Президент США Джо Байден неодноразово заявляв, що Захід не хоче ескалації конфлікту, Третьої світової війни, а тому не реагує на всі прохання України щодо постачання зброї, наприклад, сучасних літаків. Увесь парадокс ситуації із так званою червоною лінією, за якою може початися Третя світова війна, полягає у тому, що вона рухома, говорить Марек Будзіш:

«На початку війни між Росією та Україною масштаби постачань сучасної, високотехнологічної зброї були абсолютно іншими, ніж нині. Сьогодні Україна отримує значно більше сучасних і технологічно складних систем. Це означає, що ця лінія зміщується, але повільно. Ключем є темпи пересування цієї межі. Йдеться про те, аби цю лінію пересувати настільки повільно, аби інша сторона не визнала цю політику елементом порушення рівноваги та безпосередньої участі у війні, адже може відреагувати непередбачувано або нервово, а цього Америка хоче уникнути. І поки українська сторона справляється на фронті, доти, як мені здається, якихось різких змін не буде. Це певна політична лінія, і американське керівництво переконане, що це слушна та ефективна лінія, бо Росія не перемогла у війні в Україні, а США не втрутилися військово, реалізуючи свої принципові політичні цілі. Тому важко припускати, що вони переглянуть цю лінію, яка наразі є ефективною».

Марек Будзіш також вважає, що при цьому завжди існує загроза початку конфлікту між НАТО та Росією і вона тим більша, якщо не видно перспективи завершення війни, бо політичні цілі Києва та Москви є надзвичайно віддаленими і важко знайти якусь формулу для перемовин:

«Ця ситуація може закінчитися розширенням конфлікту і перетворенням його на регіональний. Нещодавно відбувся візит міністра оборони Росії Шойґу до Білорусі, де був підписаний якийсь таємний додаток до оборонної угоди між двома країнами. Російська присутність у Білорусі зростає. Цей процес бачать також українці. Із постійних зведень Генерального Штабу ЗСУ випливає, що загроза повторення 24 лютого зростає. Вона не зростає різко, але є щораз більшою. Але цього разу українці вважають, що росіяни можуть розглядати сценарій нанесення удару передусім з району Бреста на Волинську область, аби перерізати канали забезпечення України, у межах війни, яка, триває, це важливо. Така перспектива є досить віддаленою, але вона стає все реальнішою. А це означає дві речі. По-перше, бойові дії відбуватимуться близько польського кордону, тобто подібні інциденти, як нещодавно в Переводові, можуть повторюватися у значно більшій кількості. Друга загроза є більшою, позаяк більшість аналітиків вважає, що якщо на Україну нападуть знову із білоруського напрямку, то вона відповість, буде відбивати атаки і зайде на територію Білорусі. Чим довше триває війна, тим правдоподібнішим стає, на жаль, такий сценарій. Це може перетворити цю війну у регіональну, а не тільки між Росією та Україно. У свою чергу, це вже загрозливий сценарій для НАТО. Бо Польща, на мою думку, не може допустити перенесення цього конфлікту у безпосередню близькість до польського кордону, а тому буде чинити більший тиск у межах НАТО на більшу активність і допомогу».

А тим часом у вівторок CNN, Reuters і Politico повідомили, що США мають намір передати Україні довгоочікувані системи протиракетної оборони Patriot. За даними ЗМІ, рішення з цього приводу у Вашингтоні можуть оголосити вже цього тижня.

Раніше США розгорнули батареї Patriot на території союзників по НАТО, включно з Польщею, як підсилення східного флангу альянсу. Останніми місяцями американці відправили в Україну системи ПРО середньої дальності NASAMS. Минулого тижня, відповідаючи на запитання Польського радіо, речниця Білого дому Карін Жан-П’єр заявила, що США знаходяться в тісному контакті з українцями щодо допомоги у сфері безпеки, зокрема систем ППО.

PR24/Тарас Андрухович