Попри важкі обставини через російські атаки українські технологічні винахідники продовжують свою діяльність. Так, команда, що розробляє алгоритм на основі штучного інтелекту для прискорення процесу клонування рослин, перевезла свого робота до Варшави та продовжує тут свою діяльність не лише у царині агро.
Євген Найштетік, керуючий партнер Lorton Investments, та його колега Дмитро Чернетченко, кандидат технічних наук, в перші дні війни знаходились в селі Броварського району на Київщині. Там вони опинились в тактичному оточенні та брали участь у територіальній обороні. Допомагали Національній гвардії, використовуючи інженерні знання. Потім виробники дрону Panisher звернулись до них за допомогою. Так як налагодити його виробництво зараз в Україні дуже складно, команду направили до Польщі.
«Коли почалась війна, багато можливостей у нас фізично зникли: зірвались всі логістичні ланцюги, елементи подвійного призначення просто не поставлялися в Україну, з елементами, які потребували фізичної присутності наших фахівців, робота теж стала, бо обмежився рух людей, — розповідає Євген. — Звичайно, дуже важко в цих умовах і з огляду на енергетичне забезпечення, і з огляду на «комфортність» існування, але ця робота ведеться, ми спромоглися адаптуватися максимально до тих реалій, які є…»
Для одного із проєктів команда використовує лабораторії з роботом для клонування рослин. Одна з них знаходилась у Дніпрі в районі заводу «Південмашу». Фахівці розповідають, що обладнання, в тому числі робота для клонування, вдалось вивезти за два дні до того, як російські ракети потрапили в сусідню будівлю. А друга лабораторія досі функціонує на Київщині та знаходиться під землею, що рятує її від бомбардувань (хоча початково такий архітектурний дизайн розроблявся з енергетичних міркувань).
Фахівці поділились, що й раніше рідко використовували виробництво в Україні, тому переїзд до Польщі лише спростив їм роботу.
«Зараз в Україні займатись технологіями дуже важко, особливо, якщо це «залізо», — коментує Андрій Воропай, інженер Lorton Investments. — Неможливо поставити якісь компоненти, неможливо їх замовити. Наприклад, ми замовляли підсилювачі для дронів, вони нам йшли в Україну більше ніж два місяці, а тут (у Польщі, — авт.) це можна купити за тиждень».
Дмитро зазначає, що потрібні деталі дуже швидко знайшли у Польщі. До прикладу, дуже задоволені виробництвом друкованих плат: і якістю, і логістикою.
«Я дуже патріотично налаштований щодо виробництва в Україні, але, на жаль, не дотягує, — зауважує він. — Дуже складно зробити всі ці речі на старому обладнанні, яке залишилося ще з часів Радянського Союзу».
Команда адаптувалась на новому місці та продовжує роботу не лише з біолабораторією, а й над безпілотником вже разом із польськими колегами. Євген поділився, що вони відкрили компанію у Польщі ще три роки тому, тому мали вже налагоджені зв’язки з місцевими стартап-ком’юніті, академічними структурами.
Євген Найштетік та Дмитро Чернетченко на врученні нагороди від PUSB / This file is licensed under the Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International license / Foto: Dchernetchenko
«На даний момент у нас вже три оборонні проєкти, які ми завершили, і зараз почали новий — це безпілотник Defender, який ми будемо створювати разом із польськими колегами тут, на тій інфраструктурі, яка дозволяє це робити», — розповів Євген.
Це буде розвідувальний дрон. Команда поспішає, щоб відправити першу партію на фронт для допомоги у наступальній кампанії.
У портфелі команди є також інші цікаві ідеї, про котрі розповів детальніше Андрій Воропай:
«У нас є робота девайсу та програмного забезпечення, котрий допомагає людям з неврозом розмовляти більш плавно… Крім того, є проєкти, пов’язані з автоматизацією збору даних з промислових компаній та промислових потужностей для зменшення використання енергії, тобто ми хочемо допомогти Європі використовувати енергію більш ефективно. Це дозволить менше закуповувати енергоресурсів у агресора».
Зазвичай команда обирає проєкти, які мають подвійне застосування — допомагають боротися з росією навіть не напряму. Євген додає, що 40% свого часу команда приділяє некомерційним проєктам, що наближають перемогу України.
На новому місці команда отримала велику підтримку та можливості для розвитку. Проте як би не було комфортно у Польщі, фахівці не планують емігрувати, а сподіваються якнайшвидше повернутись до мирного дому.
«Ми дуже сподіваємось, що після перемоги, коли Україна вже нарешті стане повноправним членом ЄС, НАТО, ці всі питання будуть вирішені, і такі колективи, як наш, зможуть спокійно працювати вдома… Якщо нам вдасться зробити робота за пів року, якщо ми його доробимо і він зможе клонувати багато саджанців, то перші плантації ми збираємося висаджувати саме в Україні», — запевняє Євген.
Послухати розмову можете у прикріпленому аудіофайлі.
Антоніна Ріа