3 лютого у Києві відбудеться саміт Україна-ЄС. В умовах війни Україна формує не тільки оборонні коаліції, але й прагне зробити реальністю свої європейські перспективи. Напередодні саміту кореспондент Niezalezna.pl поспілкувався з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою та розпитав його про здобутки української дипломатії, співпрацю з польськими колегами в різних конфігураціях та форматах, зокрема, й у Люблінському форматі. А також — про спільні проєкти з іншими країнами ЄС та НАТО.
— Пане міністре, хочеться почати нашу розмову саме з питань взаємодії України з країнами-членами ЄС, зокрема, з Польщею. Розкажіть, будь ласка, про підсумки «Рамштайну» (який відбувся у січні) для України та очікування напередодні зустрічі з колегами з ЄС 3 лютого в Києві.
— Ми вдячні за важливі та проривні рішення про надання нових пакетів оборонної підтримки. Рішення щодо нової підтримки у січні 2023 року ухвалили загалом 14 країн: США, Велика Британія, Німеччина, Польща, Бельгія, Данія, Естонія, Іспанія, Канада, Литва, Нідерланди, Норвегія, Фінляндія та Швеція. Кожне таке рішення руйнує сподівання Путіна переломити хід війни на свою користь.
Для рішучої перемоги свободи не має бути табу та заборонених тем у постачанні найпотужнішої зброї. Саме цим кредо керується українська дипломатія у перемовинах. Будемо посилювати оборонний потенціал України та міць українського війська, аж допоки окупанти більше не зможуть чинити спротив та продовжувати терор проти наших людей — через «Рамштайн» та інші результативні формати.
Протягом 2022 року ми перемагали кожного разу, коли разом ухвалювали жорсткі, сміливі, навіть зухвалі рішення. Тому на моїх переговорах я закликаю європейських колег не боятися робити великі кроки. Давати Україні велику зброю, з великою швидкістю та у великих кількостях. Мислити великими рішеннями, які наблизять перемогу. Це також стосується рішень, які забезпечать принципово нову роль України у європейській спільноті. Приєднання сильної України з потужним військовим, економічним та людським потенціалом до ЄС зміцнить європейське лідерство у світі, збільшить вплив та вагу Європи на міжнародній арені.
Наша мета — повноправне членство України в ЄС в осяжній перспективі. Наша держава продемонструвала значний прогрес у виконанні семи рекомендацій Єврокомісії. Ми розраховуємо на позитивну оцінку цих зусиль з боку ЄС вже на саміті в Києві цього тижня.
Україна та ЄС мають рухатися крок за кроком, але швидко. Тому що безпекові та економічні виклики для Європи продовжують зростати. Історичні обставини вимагають рішучості, сміливості та безпрецедентних рішень. Тому ключовою темою саміту Україна-ЄС 3 лютого стануть перспективи початку передвступних перемовин щодо членства нашої держави в ЄС. Не можна чекати роками, не можна втратити Європу та змарнувати шанс на розбудову безпечного, незалежного та процвітаючого континенту, який має сильні позиції у світі. Це питання виживання у жорсткій конкуренції політичних моделей, військових потуг, технологій та образів майбутнього.
Я впевнений, що протягом найближчих місяців Україна, Європа та євроатлантична коаліція знову доведуть, що здатні перевершувати найсміливіші очікування та рішуче протистояти історичним викликам.
— Ще донедавна досить потужно, у тому числі і Вами, інформаційно підтримувався формат «Люблінський трикутник». У якій стадії цей формат зараз, адже останнім часом про нього майже ніхто публічно не говорить?
— Люблінський трикутник — це дієвий регіональний альянс, який дозволяє ефективніше захищати наші спільні стратегічні інтереси. Він посилює позиції України, Польщі та Литви на світовій арені. Разом ми сильніше, бо об’єднуємо наші потенціали, зусилля та інтереси. Люблінський трикутник мені особливо близький. Ми започаткували його у липні 2020 року разом із польським і литовським колегами Яцеком Чапутовичем і Лінасом Лінкявічусом. З самого початку ідея полягала у створенні компактного об’єднання для швидких та ефективних дій. Трикутник став першим малим альянсом України в рамках проактивної Стратегії зовнішньої політики. За два з половиною роки він набув політичної ваги у регіоні та вийшов на рівень президентів. Сьогодні Люблінський трикутник відіграє важливу роль у протистоянні повномасштабній російській агресії, захисті європейської свободи та консолідації оборонної підтримки України. Він також є драйвером європейської та євроатлантичної інтеграції України.
Окремо хочу відзначити доленосне рішення Польської Республіки про передачу України танків Leopard. Ви допомогли нам зруйнувати чергову стіну. Зараз ми формуємо танкову коаліцію на підтримку України, до якої вже приєднуються десятки відповідальних та проактивних держав. Чим швидше наша країна отримає танки, необхідну важку та високотехнологічну зброю, тим швидше ми змусимо Росію повернутися до її кордонів, відновимо мир в Європі та зможемо гарантувати дострокову безпеку та добробут для наших дітей.
— Війна, яку РФ розв'язала ще в 2014 році, та каталізувала до катастрофічних масштабів у 2022, знову підняла перед Україною питання ціннісного вибору свого шляху. Шляху до ЄС та НАТО. Знаємо, що ваші особисті контакти з керівництвом альянсу постійно тривають, Альянс надає допомогу в підготовці українських військових. Наскільки глибокі нині контакти українських та натівських армійців? І коли таки Україні очікувати членства в НАТО?
— Україна, як потужний контрибутор європейської безпеки, дуже щільно співпрацює за всіма стратегічними напрямками як з НАТО, так і з окремими країнами-членами Альянсу. Я маю на увазі тренування українських військових, особливо у контексті використання високотехнологічних озброєнь, обмін розвідданими, координацію військової підтримки України, передачу нашим союзникам надзвичайно цінного бойового досвіду українських захисників, кібербезпеку та системні зусилля зі зміцнення обороноздатності України. Окремий перспективний напрям, над яким ми працюємо з євроатлантичними державами, — це розбудова потужних міжнародних партнерств у сфері оборонної промисловості.
Ми вже сьогодні думаємо не лише про нагальні потреби фронту, але і про довгострокову безпеку України та Європи. Спільні великі проєкти у оборонній промисловості дуже важливі у цьому контексті. Маємо і більш далекосяжну мету довгострокового стримування Росії вже після перемоги України, недопущення нової агресії. Тут ключовим завданням є максимальне послаблення російської ракетної індустрії за допомогою санкцій і стрімкий розвиток ракетної програми України завдяки міжнародним оборонно-промисловим партнерствам. МЗС вже активно працює за обидвома напрямами разом з іншими причетними інституціями. Вже сьогодні взаємодія України та держав-членів Альянсу посилює всі сторони та допомагає захищати спільну безпеку. Україна створює додану вартість для НАТО і кожного дня зі зброєю в руках стримує російську загрозу. Саме тому ми кажемо, що Україна вже де-факто є невід’ємною частиною колективної євроатлантичної безпеки. Вступ нашої держави до НАТО лише юридично зафіксує цю реальність, визнає нову роль України у захисті євроатлантичної спільноти та зміцненні оборонних спроможностей НАТО. Все більше союзників хочуть бачити Україну у НАТО, бо розуміють що членство нашої держави в Альянсі допоможе надійно гарантувати європейську безпеку, змінить баланс сил на користь демократичного світу.
niezalezna.pl/І.Я.