Ряд військових та експертів погоджується, що тотальна, повномасштабна війна, розв’язана Росією проти України, не завершиться цього року. Однак хід бойових дій залежить, серед іншого, від своєчасності та темпів постачання західної, новітньої зброї, яка потрібна українським захисникам для стримування та знищення російських загарбників, передусім, на сході країни. Одним із символів теперішньої фази кровопролитної війни став Бахмут, де українські герої продовжують мужньо тримати оборону та відбивати масовані й розпачливі атаки російських терористично-окупаційних військ.
За даними західних розвідувальних спецслужб, на кожного українського військового, який загинув, захищаючи Бахмут, Росія втрачає щонайменше п'ятьох військових, повідомляє CNN з посиланням на неназваного офіційного представника НАТО.
За даними Інституту вивчення війни (ISW), спроби Росії захопити Бахмут значно погіршили її здатність ініціювати додаткові наступальні дії.
«Російським військовим, ймовірно, буде важко підтримувати будь-які подальші наступальні операції протягом кількох місяців, даючи Україні шанс взяти на себе ініціативу та здійснити майбутній контрнаступ у будь-якій точці фронту, яку українська сторона вважає найбільш вигідною», — йдеться у найновішому звіті ISW.
Також у вівторок Міністерство оборони Великої Британії у своєму щоденному зведенні повідомило, що українська оборона Бахмута продовжує виснажувати сили з обох сторін, але за вихідні українські війська, ймовірно, стабілізували оборонні позиції після того, як раніше росіяни просунули на північ від міста.
Також бойові дії точаться у східних районах Бахмута. Незважаючи на це, українська армія досі утримує транспортний коридор, яким доставляють боєприпаси та вивозять поранених. Українці кажуть, що захищають Бахмут, бо він знекровлює росіян.
В етері Першого каналу Польського радіо військовий експерт та головний редактор видання Nowa Technika Wojskowa Маріуш Цєльма пояснив, чому українці так запекло захищають Бахмут, який майже повністю росіяни перетворили на суцільні руїни:
«Це місце сьогодні фактично є руїною-образом колишнього міста із майже 70 тисячами мешканців. Росіяни мають потенціал, аби реально контролювати більшу територію в районі Бахмута. Протягом кількох тижнів там триває більш масштабний наступ, який ведуть переважно найманці, тобто ваґнерівці. Однак слід знати, що при фронті понад 1000 км ця ділянка становить, ну можливо, кілька чи кільканадцять кілометрів. Росіяни також активні в інших місцях, але там зосереджені всі російські можливості. Українці захищаються, тому що усвідомлюють, що саме там росіяни намагаються зробити серйозні зміни на лінії фронту. З їхньої точки зору, добре стати в конкретному місці, тому що саме там знаходиться центр ваги російських дій. Звісно, місто знищене, захисників атакують із трьох напрямків, а навколишні дороги перебувають під обстрілом, і ситуація стає все важчою для українців. Дуже ймовірно, що вони залишать Бахмут, коли переважать голоси, що є більше жертв, аніж вигоди від захисту міста. Але треба розуміти, що за кілька кілометрів є більше міст і селищ, більше водотоків, зручних для оборони. Можна сказати, що навіть якщо Бахмут впаде, лінія фронту просто переміститься на кілька кілометрів далі».
Як вважає Маріуш Цєльма, українцям вдалося зупинити російські наступи на багатьох напрямках завдяки своїй волі до боротьби, а також завдяки слабкості російської армії. Йдеться про застарілу техніку, низький моральний дух, погану організацію та невміння використання власних збройних сил на сучасний лад. Сьогодні, за словами військового експерта, російська армія бореться насправді за збереження лінії фронту, а «великий наступ», яким ще нещодавно лякали, виявився лише «мильною бульбашкою».
Водночас в етері Першого каналу Польського радіо генерал сер Річард Барронс, колишній голова Об’єднаного командування британських збройних сил оцінив, що війна в Україні триватиме довго і, ймовірно, не закінчиться цього року. На додаток, у коментарі кореспонденту Польського радіо у Лондоні Адаму Домбровському офіцер британської армії у відставці розповів, як, на його думку, можна було запобігти великій війні у Європі у 21 столітті:
«Цієї війни можна було цілком уникнути. Той факт, що вона сталася, свідчить про провал політики та планування з боку Заходу. Після російського вторгнення до Криму було достатньо часу, щоб розбудувати українські збройні сили таким чином, щоб вони змогли стримати, а також перемогти загарбника. Ефективне стримування коштує незрівнянно менше, ніж можлива реакція на кризу, яка триває донині. Ми повинні погодитися, що вторгнення перетворилося на велику війну. Те, що спочатку мало бути коротким вторгненням, перетворилося на серйозний конфлікт, що мобілізує економіки та суспільства з обох сторін, а також частково на Заході. Жодна зі сторін сьогодні не перемогла. Жодна теж не програла. Жодна не є навіть близько того, аби здатися. Жодна не має можливостей для того, аби привести до вирішального рішення на полі бою. Поєднайте всі ці фактори, і ви отримаєте велику війну, яка триватиме дуже довго».
Досвідчений британський військовий генерал сер Річард Барронс скептично прокоментував оцінки, зокрема, провідних британських політиків, які сподіваються, що війна в Україні завершиться ще цього року:
«Надія — це не стратегія. Давайте подивимося на факти. Російські війська могли б піти в наступ, але вони просто не мають можливостей відібрати значну частину території в України. У той же час їм не загрожує настільки велика поразка, за якої їх вдалося би прогнати. У свою чергу українцям не бракує волі (боротьби – ред.), а навіть навпаки. Однак вони повністю покладаються на західну техніку та боєприпаси. Їх постачають, але не в такому масштабі, що дозволить прийняти вирішальне рішення. Усе це говорить про те, що попри наше бажання, аби війна закінчилася цього року, набагато більш імовірним є інший сценарій. На мою думку, російське вторгнення досить швидко "видихнеться". Своєю чергою український контрнаступ, який ми очікуємо трохи пізніше, принесе певні результати, але навряд чи він буде настільки потужним, щоб витіснити росіян. Результатом буде продовження війни на 2024 рік, щонайменше на 2024 рік».
У коментарі кореспонденту Польського радіо у Лондоні Адаму Домбровському британський генерал сер Річард Барронс також представив власне бачення найбільш оптимістичного та найбільш песимістичного можливих сценаріїв розвитку війни:
«Найбільш оптимістичний сценарій такий, за якого українці ще цьогоріч, ймовірно влітку, розпочинають контрнаступ, настільки ефективний контрнаступ, який спричиняє принцип доміно. Серед росіян панує хаос і вони мусять відступити. "Ура-оптимістичний" варіант передбачає, що росіяни не можуть утримати Крим і Донбас, а тому залишають їх. Але це найменш імовірний сценарій. Найбільш песимістичний сценарій може виглядати наступним чином. Несподівано росіяни „семимильними кроками” знаходять як поліпшити свій спосіб ведення цієї війни. Хоча наразі нічого не вказує на це. У результаті вони роблять настільки великий прогрес, що українські сили розпадаються. Захід постає перед жахливим вибором: або безпосередньо втручається, перетворюючи конфлікт у пряме зіткнення НАТО-Москва, а, можливо, що також було би катастрофічним, доходить висновку, що "Україна втрачена". За такого дуже песимістичного розкладу путін розбиває Україну та відновлює російську гегемонію над тими землями, які він помилково вважає своєю історичною периферією. Для західних інтересів це була би трагедія. Однак ймовірність цього є такою ж мізерною, як і шанс, що росіян вдасться витіснити ще цього року».
На додаток, на переконання британського генерала сера Річарда Барронса, Китай може певним чином допомогти Росії, однак йтися може не про військову, а радше про певну технологічну допомогу. «Ризик, що Китай буде надавати Росії сучасну зброю, аби врівноважити західну допомогу для України, пов’язаний із жахливим сценарієм розвитку протистояння, що вже триває: з одного боку, ліберальна демократія, з іншого, авторитарний капіталізм, який представляють Росія та Китай. І така конфронтація могла би перетворитися у "гарячу війну". Але саме тому, що це дуже жахливий сценарій, фатальний для китайської торгівлі із Заходом, я вважаю, що всі зроблять крок назад. Я не думаю, що Китай пожертвує своїм майбутнім заради цієї некомпетентної війни Росії. Китайці мають дуже багато інтересів, що важливіші для них», — наголосив генерал сер Річард Барронс.
PR1/Т.А.