Як змінив минулий рік Україну в політичному та суспільному контексті?
Саме головне, що ми — Україна — держава і нація. Нація героїв. Ми не люди, які живуть за принципом «наша хата скраю». Ми зупинили, мабуть, найагресивнішу державу на цій планеті. Маємо намір повністю звільнити наші території, які зараз під окупацією. Зрозуміло, що тут виникали ріки сліз — ця війна нікого не залишила осторонь. Людей з Донецька, Чернівців, Севастополя чи Чернігівщини. Якщо ми говоримо про політичний аспект. Перше — назавжди зникли дискусії щодо мовного статусу російської мови, якісь незрозумілості щодо минулого нашої держави і майбутнього. Що я маю на увазі? НАТО і ЄС. Це — абсолютна аксіома, ні у кого немає сумнівів — росіяни і їх керівники своїми злочинами проводять масштабну політику дерусифікації України шляхом вбивства людей, в першу чергу російськомовних. Друге — в частині вбивства носіїв, в тому числі, проросійських поглядів, бо в Маріуполі вони вбивали всіх підряд і нікого не питали.
Як 2022-й рік змінив Росію? Які зміни відбулися, власне, в країні-агресорі?
Ми знищили другу армію світу — кадрову. Зараз другий склад цієї армії — мобілізовані. Народ, у кого є трошки інтелекту, вони звідти тікають, а ті, хто залишилися, вони ходять як униле лайно. Ходять, дивляться в підлогу і не можуть зрозуміти — навіщо. І саме головне, вони прибрали ілюзії з того приводу, що коли вони йдуть «зі своєї території Херсонщини», як вони кажуть, то вони розуміють, що ніяких священних рубежів і кордонів немає. Насправді, переконаний, якби хтось в Росії вголос сказав «ми повертаємось назад на рівень 1991 року», вони всі б стали навколішки і сказали:«Яка розумна людина. Нам чужого не надо, путін во всьом віноват». Цим війна і закінчиться. Питання, скільки ще людей загине.
А як Захід змінився за останній рік? Адже не завжди він хотів чути Україну. Чи не здається Вам, що зараз зміщується акцент щодо впливовості в Європі? Наприклад, якщо йде мова про Польщу.
Те, що відбувається в Європі і західному світі, в цьому немає проблеми, що є конкуренція між державами. Я чудово розумію настрої щодо німців у польського суспільства. Але все ж ніхто за жодних обставин не скаже, що треба кардинально змінити кордони. Конкуренція здорової людини завжди була і буде. Це рухає людський прогрес. Але, тим не менше, Польща за рахунок своєї економічної і військової потужності зрозуміла, що загрози з боку Росії нікуди не поділися. Вона набирає ваги. І зрозуміло, що багатьом в Європі може не подобатися тісний союз Польщі і України, до якого вже входять країни Балтії та Великої Британії.
Повністю розмову з Романом Цимбалюком слухайте в доданому файлі
Лариса Задорожна