Звільнення всіх територій України, виплата Росією репарацій за завдану державі шкоду і видача й засудження всіх воєнних злочинців — так бачать завершення нинішньої війни Росії проти України в Києві і на Заході. Проте, як застерігають українські аналітики, цього замало для встановлення тривалого і стабільного миру на європейському континенті. Вони критикують уряди країн Заходу за табуювання обговорень майбутнього устрою Росії і за поширення настроїв якнайскоріше завершити бойові дії до звільнення всіх окупованих територій України.
Звільнення всіх окупованих Росією територій України і припинення бойових дій не означатиме завершення розв’язаної Росією проти України неспровокованої війни. Таким став головний висновок обговорення українськими аналітиками реакції Заходу на розвиток подій на фронті російсько-української війни та бачення образу майбутньої перемоги України. Підсумком першого року війни стало те, що Україна витримала удар російської агресії і вже не буде завойована Москвою, не зникне з карти світу. Але на Заході щоразу частіше звучать голоси про необхідність якнайскоріших мирних переговорів з Росією про припинення бойових дій навіть коштом продовження окупації українського Криму, Донбасу і південних областей. Президент київського Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар заявив, що це не тільки неприйнятно для українців, а й не може означати завершення війни і убезпечення України і Європи від подальшої воєнної ескалації з боку Москви:
- Я маю на увазі передусім наших партнерів. Вони не усвідомлюють що ми насправді в одному човні. І що спроба ізолювати простір війни війною в Україні означає те, що вона раніше чи пізніше прийде до них. Це все добре розуміють наші балтійські друзі і Польща. Тому, що вони вже є фронтом, оскільки мають кордон з Росією чи Білорусію, чи з ними обома.
Це підтверджується і заявами польських політиків. Так, міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау під час подання до Сейму завдань зовнішньої політики Польщі на 2023 рік заявив, що від 2007 року найбільша загроза миру в Європі походить від політики Росії. А польський прем’єр Матеуш Моравєцький під час свого візиту до Італії виступив за те, що Росія «має капітулювати», а російський імперіалізм програти раз і назавжди. «Це шлях до закінчення цієї війни», — заявив Моравєцький.
Для Заходу підставою говорити про перемогу сьогодні є той факт, що Україна вижила в протистоянні з асиметричною потугою РФ. Але нас цікавить досягнення сталого миру, зазначив виконавчий директор МБФ «Відродження» Олександр Сушко. Він задоволений, що на Заході поділяють думку України про необхідність досягнення справедливості та покарання за війну — виплату агресором репарацій та покарання воєнних злочинців. Але скритикував Захід за табу на обговорення майбутнього Росії:
- Для багатьох це просто страшна тема, яку краще не зачіпати. Чому? Найпростіша відповідь — це побоювання розповзання ядерної зброї. Зараз є і побоювання в західних еліт, що дестабілізація Росії спричинить потенційно ще гіршу ситуацію зі світовою безпекою. Страх невизначеності на такій великій території є абсолютно очевидний і перевищує навіть страхи перед наслідками нинішньої конкретної реальної війни. Вважається, що у випадку розпаду Росії вони бояться отримати 20 кадирових, які будуть керувати різними територіями зі шматками ядерної зброї. Захід немає нічого іншого в плані ідеального образу, ніж очікувати від Росії перехід рано чи пізно до нормального демократичного устрою. Але ми, краще знаючи Росію, добре розуміємо, що буквально на наступному циклі виборів ми матимемо нового Путіна, взагалі без варіантів! Наша задача тут полягає в тому, щоб переконати світ, що без певних докорінних трансформації російською системи, сталий мир є недосяжний. А будь-який тимчасовий мир є ілюзією, яка може призвести до ескалації страждань уже в короткій перспективі.
Будь-яке перемир'я сьогодні — це просто продовження війни, всі миротворчі пропозиції Україні з боку Заходу є сценаріями нашого програшу, — вважає лідер «Ерзянського національного руху» Сиресь Боляєнь. Він закликав офіційний Київ на державному рівні визнати своєю метою розвал РФ, як державного утворення, задля встановлення сталого миру. Боляєнь вважає, що саме лише звільнення Україною від російської окупації своїх територій недостатня умова для сталого миру. Він виступив за підтримку національно-визвольних рухів народів РФ і тісну співпрацю Києва з «Лігою вільних націй» та іншими національно-визвольними рухами РФ:
- Звільнення територій не припинить війну. Це не просто не є перемогою, це не є навіть закінченням війни. Україну може врятувати виключно і тільки розпад Російської Федерації. Що стосується побоювання розповзання ядерної зброї, то я думаю, що цей фейк придуманий в самій Москві. Навіть якщо там буде 2-3-4-10 держав, у яких є ядерна зброя, то не буде Рязанська область, маючи якусь частку системи ядерної зброї на когось нападати. Це навіть технічно неможливо. А по-друге, це вже сталося в 1991 році під час розпаду Радянського Союзу, і не сталося нічого страшного. Досі працює образ Російської Федерації, як чогось могутнього, створюється міф, створюється якийсь монстр. Насправді ж Російська Федерація — це огризок Радянського Союзу, і це треба розуміти. Слабке місце Російської Федерації, це національні республіки, це наявність великої кількості народів. Декого дратують слова про знищення Російської Федерації, як державного утворення. Кажуть, треба говорити «деколонізація РФ», а саме — створення на теренах сьогоднішній Російської Федерації національних незалежних демократичних республік. Я говорю, що треба допомагати всім народом, треба підтримувати і провокувати національно-визвольні рухи. Це використання ще однієї можливості для знищення Російської Федерації.
Сама Росія не може вирватися із зачарованого кола свого минулого – вона може змінитися лише під міжнародним тиском. Такою стала головна думка схваленого в Києві в лютому цього року «Маніфесті сталого миру «Світ після нашої перемоги». «Ми добре знаємо, що російська загроза виходить за межі Леніна, Сталіна чи Путіна. Ми є головною зацікавленою стороною в трансформації Росії, як важливої умові досягнення сталого миру у світі», — сказано в Маніфесті, який підписали десятки українських військових, науковців, громадських та державних діячів.
Олександр Савицький