Те, що ще зовсім недавно здавалося неможливим, втілюється в життя. Винищувачі американського виробництва F-16 все ж таки стануть частиною озброєння українських ВПС.
США разом із союзниками та партнерами вважають своїм пріоритетним завданням передачу Україні літаків F-16 впродовж найближчих місяців — таку заяву 22 травня зробив прес-секретар Пентагону. Метью Міллер нагадав, що президент Джо Байден на саміті «Великої сімки» у Японії твердо заявив, що Київ отримає ці винищувачі, а українські летуни пройдуть відповідну підготовку. Одночасно американський високопосадовець зазначив, що ще невідомо, коли і як це відбудеться, так само як і те, які саме країни нададуть свої винищувачі ЗСУ.
Слід наголосити, що США є найважливішим членом коаліції по передачі F-16 Україні. На сьогоднішній день до її складу також входять: Великобританія, Нідерланди, Бельгія та Данія.
Передача винищувачів західного зразка четвертого покоління виведе допомогу Україні у її протистоянні з Росією на зовсім якісно інший рівень. Адже сам Байден, побоюючись неконтрольованої ескалації, ще зовсім недавно виключав можливість надання Україні F-16. Але вже у Хіросімі заявив, що Україна їх отримає, і що його український візаві запевнив в тому, що F-16 не будуть використовуватися для ударів по території Росії.
Чи можуть українці розраховувати, що F-16 будуть в їхньому розпорядженні вже через декілька місяців, як про це говорять американці? На це питання я попросив відповісти Ґжеґожа Собчака, експерта з питань військової авіації порталу MILMAG.pl, котрого запросив до розмови на цю тему.
Це хороше питання. По-перше, добре, що американці дали свою згоду, адже ми пам'ятаємо, як все виглядало з танками Leopard, коли Німеччина не давала свою згоду на постачання цієї техніки в Україну. Тоді справа не могла зрушити з місця. А тут, коли країна-виробник F-16 дає зелене світло, ми можемо бути впевненими, що винищувачі українці отримають. Одночасно, я невпевнений, що це станеться протягом найближчих 3-4 місяців. Чимало речей нам невідомо. Для введення літака у стрій необхідне проходження відповідної підготовки льотно-технічного складу. Однак тут є загадка. Нещодавно з’явилася інформація, що українські льотчики у Польщі вже навчаються на F-16. У вівторок, 23 травня, польський міністр оборони сказав, що Польща лише готова почати підготовку українських пілотів на цих винищувачах. Тому виникає питання: українські летуни вже вчаться, чи лише будуть це робити? Можливо, українці вчаться використовувати свої вміння в обслуговуванні F-16, але ще не літають на них. Скажу так: польські льотчики вчилися трохи менше року перед тим, як повернутися з Америки в Польщу та почати пілотувати F-16. Проте все це відбувалося в мирний період, а в час війни підготовка може бути інтенсивнішою. Однак, мені не здається, що навіть у такому режимі варто очікувати, що підготовка українських пілотів F-16 буде досягнута раніше жовтня. Якщо вже говорити про це, то, в кращому випадку, це листопад. Можливо, що під кінець року F-16 можуть з’явитися в українському небі.
Слід сказати, що в справі цих винищувачів ми постійно маємо справу з секретністю і тому здатні на припущення. З відкритих джерел відомо, що ще минулого року американці призначили на підготовку українських пілотів для F-16 100 млн доларів. Чи можна допустити, що якась невизначена група льотчиків ще у 2022 році почала підготовку в США, і вони стануть першими, хто сяде за штурвал перших винищувачів? Ґжеґож Собчак:
Теоретично — це можливе. Проте, як Ви слушно зауважили, ми весь час крутимося в сфері здогадок, бо багато речей покриті таємницею. Можливо, й добре, що є секретність. Роль журналістів в тому, щоб трохи поспекулювати. Пригадую, як декілька тижнів тому, ще у травні виринула інформація, що українські пілоти проходять оціночний вишкіл. Його суть полягала не в тому, що вони вчилися літати на американських літаках, а в тому, щоб перевірити їхні вміння, навички і визначити найбільш ефективний спосіб проведення вишколу пілотів, які раніше не літали на американських літаках, щоб ця підготовка пройшла якнайкраще. Не знаю, яка інформація є правдивою. Гадаю, що інформація про оціночний вишкіл правдива. Проте і те, про що Ви сказали, теж може виявитися правдою. Не виключено, що декілька летунів, наприклад інструкторів, почали підготовку вже давно, а потім вони будуть допомагати в тренуванні інших українських пілотів. Взагалі тут є багато справ, які потрібно вирішити. Як я собі пригадую підготовку польських пілотів, то попри те, що вони могли спілкуватися англійською, то й так пройшли в Америці мовний курс. Теж був курс з принципів руху в повітряному просторі США, а вже потім поляки могли почати літати бойовими реактивними літаками. Гадаю, що у випадку українців це могло все бути дещо в спрощеному варіанті, але якщо б підготовка мала проходити в США, то вони б теж мали навчитися літати в американському повітряному просторі відповідно до американських правил. І це теж трохи ускладнює процес.
Як слушно зауважує Гжегож Собчак, введення літака в експлуатацію теж пов'язане з його технічним обслуговуванням, а тут також є свої виклики.
Почнімо з того, що у постсовєтських літаках використовується метрична система, тобто міліметри, метри, кілограми ітд. Натомість американські машини використовують англосакські міри: дюйми, фути, фунти. Це проблема, але вона цілком вирішується. Чимало ліній і компаній, які пересідали на американські літаки переставлялися на цю систему. Польська армія теж досить швидко це зробила. Проте проблема полягає ще й в іншому. Філософія обслуговування совєтських і російських літаків одне, а дещо інше американських. Тут є досить істотні відмінності, які вимагають зміни способу мислення техперсоналу. Тим не менше, це теж можна досягнути. Найкращим доказом цього є те, що у Польщі з цим поралися, і поляки чудово обслуговують F-16. Гадаю у випадку України з цим не буде проблем. Натомість, це теж вимагає часу, і щоб технперсонал знав англійську, бо думаю документація обслуги винищувачів буде англійською. Мені не здається, що її можна так швидко перекласти на українську. Хоча, якщо дуже постаратися, то в найближчому майбутньому це стало б можливим, але, як мені відомо, такі речі скоріше ускладнюють обслуговування літака. Тому краще техніку обслуговувати мовою оригіналу, що робиться в багатьох країнах на світі.
В Україні є ідея створити Іноземний легіон летунів F-16 . Тобто залучити до їх пілотування тих, хто вже літав на них. Відповідно мали б теж залучити і техперсонал. Чи такий проект є життєздатним? Ґжеґож Собчак:
Гадаю, що так. Це б значно спростило процес введення літаків в стрій. Зрештою, подібний сюжет ми можемо віднайти в історії. Не знаю чи Ви пригадуєте, але була американська ескадра, яка воювала, серед іншого, під Львовом, під час війни з більшовиками у 1920 році. Тоді в рядах польської авіації билися американські пілоти-добровольці. Теоретично щось таке вже було, але давно. Натомість залучення іноземців могло б стати вирішенням по введенню цих винищувачів до служби. Тут мова не йшла б лише про підготовлених людей, але й про пілотів з великим досвідом. Україна має підготовлених летунів. Гадаю, що попри вже понад річну повномасштабну війну в українській авіації ще є досвідчені льотчики. Проте в них немає досвіду використання зброї західного виробництва. Це теж пов'язане з дещо іншою тактикою ведення бою. Вони б мусіли всього цього навчитися. Навчитися пілотувати літак — це справа відносно проста. Це не дуже легко, але для досвідченого летуна це не є якоюсь проблемою, бо системи управління є досить схожими. Проте навчитися тактики бою вже вимагає досить багато часу, багато годин польотів. Тому в цьому випадку використання пілотів з великим досвідом служби у військовій авіації на F-16 все б дуже спростило. Адже можна було б швидше і ефективніше використати цю техніку. Тут не йдеться лише про те, щоб Україна отримала ці машини, але й щоб вона могла їх використовувати максимально ефективно, і щоб ці F-16 приносили користь, а не були лише ціллю, на яку полюють російські системи ППО.
Українські ВПС заявляють, що на даному етапі вони розраховують на 40-50 машин. Але реальність наступна: зі всіх членів коаліції по F-16 передати свої винищувачі зараз можуть лише Нідерланди та Данія. Згідно деяких оцінок може йтися про від 24 до 36 одиниць. Низка країн, серед яких Німеччина, Іспанія, Португалія, вже заявили, що вони не мають таких можливостей. Польща, яка має на озброєнні 48 одиниць F-16, також неодноразово про це сигналізувала. Ось як бачить дане питання Ґжеґож Собчак:
Якщо йдеться про Польщу, то скажу одразу, що в принципі у нас надто мало літаків, тому Польща купляє літаки в Кореї. Йдеться про машини, які відіграють роль певного замінника. Ми хотіли б мати більше F-16, незважаючи на те, що купляємо F-35. У ситуації, що склалася є необхідність посилення польської авіації. Що стосується і голландців, і данців, то потрібно пам'ятати, що одні та другі, вводять у стрій своїх збройних сил F-35, тому частина F-16 будуть виведені з експлуатації. Не секрет, що голландці частину літаків, які повинні були бути зняті з балансу ВПС, спочатку планували продати Draken International. Ця приватна компанія займається у США підготовкою льотчиків для ВПС. Протягом останніх днів стало відомо, що Нідерланди розірвали угоду і не продадуть свої F-16 Draken International, а це вказує на те, що, схоже, голландці вже готуються до передачі своїх літаків Україні, і це станеться досить швидко.
Російська пропаганда вже заявила, що Україна якщо і отримає F-16, то виключно застарілі моделі, з якими авіація РФ легко впорається. Однак експерт зазначає, що російським льотчикам доведеться зійтися у двобої з грізним супротивником.
Щиро кажучи, я розчарований технічним рівнем російської авіатехніки. Згідно офіційної інформації ця техніка повинна була бути дедалі більше розвиненою, ніж це є насправді. В той же час, дійсно, літаки, які можуть надійти в Україну спершу можуть виявитися досить віковими. Зазначу, голландським F-16 вже понад 30 з гаком років. На початку нульових вони пройшли модернізацію на половині терміну їхньої експлуатації. Винищувачі були модернізовані до більш нової версії, оскільки йшлося про першу версію F-16. Тому тут не йдеться про найновіші винищувачі, які стоять на озброєнні, наприклад, у Польщі та Греції. Вже не згадую про машини, які ось-ось зійдуть з конвеєру, а вони ще сучасніші. Але F-16, які отримають українці, залишаються ефективним інструментом на полі бою, і їхнє вміле використання може виявитися надзвичайно ефективним.
Чи можуть F-16 у російсько-українській війні стати тим, що англійською звучить як game changer? Іншими словами, чи зможуть ці винищувачі «перевернути гру»? Ґжеґож Собчак:
Відповім відверто — мені важко сказати. По суті, ніколи не було ситуації більш-менш рівного конфлікту та рівноваги сторін, яка дозволила б оцінити реальну силу F-16. До тепер бойові дії за участі F-16 були боротьбою із значно слабшим супротивником, або авіація якого була придушена засобами боротьби західних країн. Скажімо, так було під час війни в Іраку, або в колишній Югославії. Там ці винищувачі працювали у досить комфортних умовах на фоні домінування американської авіації або ВПС західних держав. Однак, у випадку України ми матимемо ситуацію, коли обидві держави матимуть відносно рівні сили. Це продемонструє, чого вартує F-16 в бою з російськими літаками.
Експерт додає, що сила F-16 не лише у них самих, але і в озброєнні, яке вони здатні нести.
Варто пам'ятати, що разом із F-16 появляється можливість використання дуже сучасних бойових засобів. Маю на увазі різноманітні крилаті ракети, високоточні бомби. Це також дає можливість перелому ситуації на фронті. Судячи із використання українськими військами, наприклад, польські САУ Krab або американські ракетні системи залпового вогню HIMARS. Впевнений, що ми побачимо якесь неконвенціональне використання також і у випадку цих винищувачів. Вміння робити це в українців хоч відбавляй. Навіть якщо F-16 не змінять ситуації на фронті, то будуть серйозною підтримкою та даватимуть нові можливості для боротьби з російськими військами на території України.
Матеріал підготував Назар Олійник