Секрет успіху українців криється у їхній сильній ідентичності. Днями про це заявив заступник міністра культури та національної спадщини Польщі Ярослав Селлін. Про український наступ, НАТО та ризики на Запорізькій атомній електростанції у розмові із військовим кореспондентом видання «Defence24.pl» Міхалом Брушевським.
Український наступ — одна з головних тем останніх тижнів. Як пише Американський інститут вивчення війни, наступ української армії у Запорізькій області та західній частині Донецької області нагадує ранню стадію атаки на Херсонщині у 2022 році. Воєнні дії Києва в той час також розвивалися досить повільно, але в підсумку виявилися ефективними. Аналітики стверджують, що пріоритетом української армії є не швидке завоювання території, а послідовне знищення російських військ, озброєння та військової техніки, економлячи власні ресурси. За словами Міхала Брушевського, попри поміркований темп просування, перелом у війні обов'язково настане.
Увесь світ дуже хотів би, щоб український наступ був видовищним, швидким та особливим, щоб у короткі терміни було визволено велику територію. Але росіяни місяцями будували оборонні лінії, тому це дуже непросте завдання, наступ буде складний. Все ж я розраховую, що буде перелом у воєнних діях, що будуть значні втрати російських сил. Думаю, українцям під Бахмутом вдасться вдарити на південь від Красної Гори і на північ від Соледару. І завдяки цьому відрізати частину російських сил, бо саме там утворюється котел. Також маю сподівання, що українці зможуть на півдні перебити сухопутний коридор із Кримом, йдеться про Мелітополь та Маріуполь. Якби ЗСУ це зробили, у російському війську почалась би паніка. Я би дуже цього хотів.
Українські війська продовжують наступальні операції на кількох фронтах у Запорізькій і Донецькій областях на півдні та сході країни, досягаючи певних територіальних здобутків. Щодня з’являється інформація про просування української армії. За останніми даними Міністерства оборони, від російської окупації звільнили уже понад сто п’ятдесять квадратних кілометрів території, а як стверджує заступниця міністра оборони Ганна Маляр, наступальні дії ЗСУ спростували один з фундаментальних постулатів воєнної науки про необхідність чисельної (у 3-5 разів) переваги у живій силі та озброєнні під час наступу.
Важко говорити про якісь терміни, але цей наступ точно не може тривати довго. А все тому, що треба скористатися літом. Температура та погода сприяють таким діям. Але будьмо реалістами — це вікно може мати межі двох-трьох місяців. І цей наступ не зможуть підтримувати довше, бо просто прийде негода: дощі, болота і таке інше.
Британська газета Financial Times підрахувала, що реальні успіхи Києва на фронті навіть удвічі більші, ніж подає українська влада, але поки що цього не оприлюднюють. Західні аналітики стверджують, що успіхи українського війська на полі бою сприяють збільшенню прихильності західних суспільств до ідеї довготермінової підтримки України. У цьому контексті важливою є публічна думка громадян Сполучених Штатів, як одного із головних союзників. Наприкінці червня 65 відсотків опитаних американців проголосували за подальшу військову допомогу Україні, тоді як у травні цей показник становив 46 відсотків. Росте також кількість країн, які бачать Україну в НАТО. Днями у Туреччині заявили, що Україна заслуговує на членство в НАТО. А на думку воєнного кореспондента Міхала Брушевського, Україна до цього членства повністю готова.
Україна готова до членства у НАТО. Вона уже має натівські танки, має іншу зброю НАТО, її солдати навчені за стандартами Альянсу, країна постійно співпрацює із ним, тому — так, вважаю, що Україна готова до цього. Із військової точки зору — цілком. Зрештою, з політичної також. Єдиною перешкодою є війна. Україна могла би увійти в НАТО без проблем, тільки врахуймо, що приєднання України до НАТО означало би приєднання НАТО до війни. На це не погодяться такі країни як Німеччина чи Франція. З польської перспективи, цілком можливо створити якісь окремі умови входження України до НАТО. Звісно, Росія би не на жарт перелякалась, і це був би чудовий крок, але з огляду, що це коаліція багатьох країн, Німеччина і Франція цього не дозволять. Як вони раніше блокували вхід України до НАТО, так вони його блокуватимуть і зараз. Тому треба знайти якесь компромісне рішення. І таким рішенням може бути договір НАТО — Україна, тобто особливі умови для України у межах цієї співпраці. Зрештою, якщо йдеться про вступ до Євросоюзу, то взагалі не бачу ніяких перешкод і ніяких проблем. Євросоюз не є військовим об'єднанням, тому Україна має приєднатися до Євросоюзу. Але є країни, які це блокують, і це точно не Польща.
Інтерв'ю у доданому файлі
Ірина Ящишин