«З 17 країн, які готові надати Україні гарантії, це переважна більшість країн Північноатлантичного альянсу. Відповідно, НАТО не хоче допустити війни з Росією, і вони не будуть воювати своїми збройними силами за когось. Оскільки, якщо хтось таку гарантію і надасть, то ніколи не переобереться в цій країні. З юридичної точки зору, гарантії безпеки — це міждержавна угода, яку підписує, приміром, Україна і США, Україна та окремо Велика Британія, Україна і Греція, яка має пройти через парламент. Парламент – це додатковий ступінь захисту цієї угоди від можливих змін, які в них можуть бути внесені, наприклад, при зміні виконавчої гілки влади чи при зміні президента (це важливо для США). Гарантії почнуть діяти у повоєнний період, і це досить специфічне поняття. Коли не стріляють гармати, не летять ракети, тоді це «період зупинення бойових дій». Також це може бути і «період юридичного миру», досягнутий шляхом підписання угоди між Україною і Росією. Для України важливо, щоб цей пункт, який стосується моменту початку дії гарантії, був прив'язаний до припинення вогню. Адже припинення вогню — це перша відправна точка, яка передує моменту досягнення миру у вигляді підписання певних юридично зобов'язуючих документів», — розповів в ефірі Польського радіо для України політичний аналітик Андрій Вігірінський.
Інтерв'ю у доданому файлі.
Вікторія Машталер