За даними української розвідки, в Кремлі планують мобілізувати на війну з Україною ще кілька сотень тисяч людей. В Росії розгорнута повноцінна мобілізаційна кампанія, під час якої щомісяця мобілізують близько 20 тисяч осіб. Про це повідомив представник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Андрій Юсов. За його словами, йдеться саме про примусову мобілізацію, але дітей можновладців й олігархів вона не зачіпає. Здебільшого мобілізують тих, хто нещодавно одержав російський паспорт. Таким чином, російське громадянство стає потенційною загрозою, бо є висока ймовірність, що така людина буде схоплена й вивезена на війну, зазначив Юсов:
— За декілька тижнів активних дій українських сил безпеки і оборони, наш обмінний фонд збільшився на понад 200 полонених росіян. Це означає, що повертати наших полонених можна буде легше й активніше. З цього числа кожен п'ятий здався добровільно. Щодня 3-5 російських військовослужбовців здаються в полон за програмою «Хочу жити». Україна готова повертати російських військовополонених до Росії, звичайно, повертаючи наших військовополонених захисників і захисниць, а також незаконно затриманих цивільних осіб. На жаль, саме Російська Федерація, здебільшого, блокує процеси обмінів і не цікавиться долею більшості своїх військовополонених.
За офіційними даними, за час повномасштабного вторгнення РФ в Україну сталося вже 48 обмінів полоненими, під час яких в Україну повернулися 2598 захисників і захисниць, а також ціла низка цивільних осіб. Юсов зазначив, що серед російських військовополонених є особи, які виявили бажання перейти на бік України. А представник державного проєкту України «Хочу жити» Віталій Матвієнко заявив, що за цим проєктом за минулий рік було отримано понад 22 тисячі звернень з боку росіян. Матвієнко нагадав, що головним завданням проєкту є прагнення зберегти життя російських військовослужбовців, які не бажають воювати на території України та проти України, виконувати злочинні накази путінського режиму. Інтернет-сайт проєкту «Хочу жити», незважаючи на спроби заблокувати цей ресурс «Роскомнаглядом», налічує вже 46,2 мільйонів відвідувань, більшість яких з території РФ. А лідерами стали Москва, Санкт-Петербург та Краснодарський край, додав Матвієнко:
— Ті, хто здаються добровільно в полон, мають низку переваг. Це можливість бути обміняним, можливість залишитися в полоні до кінця війни, можливість просити притулку в Україні або в деяких країнах Європи. Умови перебування в таборі більш ніж комфортні, тому на початку нашого проєкту багато росіян навіть дивувалися, що таке можливо. Вони в це не вірили. Та вже з часом інформації ставало дедалі більше, і вони вже більш обізнані. Тому, коли телефонують до нас, вони прямо висловлюють певне здивування і повагу до того, що Україна настільки відрізняється від Росії. Бо це абсолютно різні народи в цьому плані. І ставлення до людей абсолютно різні.
Своєю чергою представник Координаційного штабу поводження з військовополоненими Петро Яценко повідомив, що російські полонені утримуються в таборі на заході України, вдалині від зони бойових дій. Тут полонені отримують калорійне харчування, мають можливість працювати, відпочивати, відвідувати церкву або мечеть, забезпечені медичною допомогою. І все це суворо в межах міжнародних конвенцій зі захисту прав комбатантів:
— Журналісти, міжнародні організації, Міжнародний комітет Червоного Хреста постійно інспектують ці місця перебування, і це не одноразові візити приїхав-поїхав. Вони приїжджають на тиждень і щодня бувають в таборі по кілька годин, анкетують військовополонених без присутності адміністрації. Україна показує свою відкритість, своє бажання, щоби всі бачили, як ми ставимося до ворога, до загарбника і вимагає такого ж ставлення від Росії. Наше завдання, зокрема, полягає в тому, щоби створювати тиск на Росію через міжнародну спільноту, через міжнародні організації та допомагати міжнародному Комітету Червоного Хреста здійснювати його мандат, відвідувати всі місця утримання наших військовополонених. Таких місць налічують понад 80 в Росії і на тимчасово окупованих територіях України теж.
Добровільна відмова від участі росіянина в загарбницькій війні проти України — це шанс залишитися живим. І цей шанс дуже високий, наголосив Андрій Юсов:
— Єдиним способом зберегти життя для російських солдатів є добровільна здача в український полон або захоплення в полон. Це також дотримання всіх міжнародних конвенцій, але, звичайно, захоплення пов'язано із ймовірністю поранення або ліквідації окупанта. Тим не менше, саме здача в полон є гарантією безпеки життя і гідності тому, що це означає відмову від виконання злочинних наказів, відмову від агресивної війни, відмову від скоєння воєнних злочинів з боку російського військовослужбовця.
Уродженець донецького міста Новоазовськ Євген Калашніков — один з молодих бійців, якого в насильницький спосіб сепаратисти та агенти російського ФСБ погнали на війну з Україною. Він успішно здався в полон і заявив, що тепер має всі перспективи стати повноцінним громадянином своєї країни:
— Я ніколи не збирався воювати проти України. Це моя держава, я в цій державі народився і, як тільки я потрапив у цю ситуацію, я вже мав готові плани для того, щоб здатися в полон. Зі мною завжди була біла футболка. Я вже підготував усі докази моєї невинуватості і все, що мені лишалося, — це здатися в полон. Третього квітня, приблизно о 4-й годині, коли прилетів український безпілотник, запрацював український міномет, ДНРівці поховалися в окопах. Я пробіг полем десь 200-300 м, вийшов у лісосмугу і ще 500 м йшов у бік позиції ЗСУ. При цьому махав білою футболкою та кричав: «Я здаюся, не стріляйте». За 30 м від позиції ЗСУ я здався в полон. То було за день до штурму. Я попередив бійців ЗСУ про штурм, допоміг своїй країні. Після цього був розгляд в СБУ, з мене зняли всі звинувачення. Від обміну я відмовляюсь. Не маю наміру повертатися в цей рускій мір. Моя мати вже виїхала з ДНР. Звинувачення з мене зняте і рано чи пізно мене відпустять за Женевською конвенцією, і я буду повноцінним громадянином України. Я українець і свою батьківщину не зрадив. Але так вийшло, що я опинився в складній ситуації.
В майбутньому в українському ГУР допускають обміни виявлених місцевих колаборантів на російських політв'язнів. Про це заявив представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов. В рамках проекту «Хочу жити» починає реалізуватися нова ініціатива, згідно з якою планується допомагати репресованим громадянам РФ, які потрапили до російських в'язниць через їхні протести проти політики Кремля.
Олександр Савицький