Українська Служба

Трагедія Ягідного: українські журналісти розшукали російського ката

11.04.2024 10:40
Інтерв’ю із авторкою документальних фільмів «Кльон» та «Щоденник вцілілої» Інною Білецькою
Аудіо
  • Розмова із авторкою фільмів Інною Білецькою
російські військові окуповують територію УкраїниPAP/EPA/RUSSIAN DEFENCE MINISTRY PRESS SERVICE/HANDOUT

Ягідне — село за 15 кілометрів від Чернігова. Воно було окуповане росіянами протягом березня 2022 року. Село стало одним із символів російської жорстокості, ненависті та відсутності людяності. Розстріляні, закатовані та померлі від задухи. 366 людей 28 днів росіяни утримували у підвалі школи, зрідка дозволяючи вийти на вулицю. Уявіть собі, їх тримали на площі 200 квадратних метрів. Лягти могли не всі. В ефірі Польського радіо для України Інна Білецька розповіла про жахи, які пережили мешканці села у підвалі місцевої школи. Вона — співавторка двох документальних фільмів про Ягідне,які вийшли в ефірі Суспільного мовлення України.

«Це село зовсім близько до Чернігова. Ми знаємо, що російські війська довгий час — майже місяць — тримали Чернігів в облозі, але так і не змогли його взяти. Утім, вони окупували низку населенних пунктів на території Чернігівської області. Серед них було і село Ягідне.

Туди спочатку зайшла 55 російська бригада — тувинський підрозділ. Це ті люди, які зганяли місцевих у підвал і займали їхні житла. Пізніше в село зайшов 228 полк. Вони розташувалися у школі на першому і другому поверхах, а людей зігнали в підвал.

Зігнали все село, нікому не дозволили залишитися вдома. Цих всіх людей вони використовували як живий щит. Це був командний штаб росіян.

Люди більшість свого часу проводили сидячи. Лягали по черзі — клали дітей і літніх людей. Люди часом лежали просто в проході, тому що вже не могли сидіти. Через цих людей переступали. Тих, хто помирав, виносили в кочегарку. Бувало, що не одразу, а через добу.

Не завжди людей в туалет пускали. В туалет вони могли ходити, просто користуючись відрами у загальному приміщенні. Чоловіки, жінки, діти — вони хворіли. В них була епідемія. В якийсь момент вітрянка трапилася. Були без ліків. Дорослі, діти ось ці всі жахи вони пережили».

У першому фільмі Інна Білецька розповідала про спогади жінки, яка вела щоденник весь час поки була у підвалі. Ось як там описаний був останній день.

«Люди не могли вийти. Двері відкриті, росіян немає. Вони виходять по одному. Бачать, що росіян немає. Але за цих 27 днів настільки була вже травмована психіка, що вони не могли відчути себе вільними. І піти вони не могли. Вони залишалися ще добу в підвалі добровільно».

Повністю інтерв’ю з авторкою документальних фільмів «Кльон» та «Щоденник вцілілої» Інною Білецькою можна слухати у доданому файлі

Лариса Задорожна

Побач більше на цю тему: війна окупація катування