У жовтні виповнився рік з моменту початку росіянами наступальної кампанії на Донбасі. А з липня по серпень спостерігався чи не найвищий рівень ескалації не лише з початку активної фази російського наступу, а й з моменту повномасштабного вторгнення — це визнав співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник. За його оцінками, за останні два місяці ворог захопив більше українських територій, ніж за попередніх 10 місяців й інтенсивність російських атак наближається до апогею. Водночас, як зазначив Мельник, театр бойових дій поширився і на територією рф.
«Курська операція на сьогоднішній день, це вже також більше двох місяців, як вона триває, не принесла значних територіальних здобутків. Очевидно, що це не було головною метою початку здійснення цієї операції, чи значної передислокації військ, як це також очікувалося з інших напрямків ділянки фронту. Але принаймні ті два обміни полонених, які відбулися, це один з тих результатів, який можна вважати як результат саме проведення Курської операції. Путіну жодним чином не можна було показати, що СВО — це війна і що вона вже перейшла на територію росії, ну і згідно російського законодавства він мав оголосити воєнний стан, мобілізацію, а це, як ми знаємо, надзвичайно чутливе питання для росії. Що показала нам ще Курська операція — це байдужість населення, російського населення до так званої СВО. Буквально в кінці серпня були опубліковані соціологічні дослідження, які показали, що, як і раніше, російське населення підтримує СВО. Тобто навіть порушення територіальної цілісності росії, 120 тисяч біженців і руйнування, які є, вони не вплинули на громадську думку всередині самої росії. Дії російської армії, як ми також побачили, на власній території нічим не відрізняються від вже відпрацьованої тактики. Тобто це тотальне бомбардування, знищення без будь-якої уваги до руйнувань чи до власних громадян. Два місяці спочатку Курської операції, попередні підсумки — це міжнародний резонанс події, це обмін полонених, і те, що операція продовжується, дає підстави для того, щоб стверджувати, що саме Курська операція може бути тим моментом, що це не просто епізод цієї війни, але може бути тим моментом, який може мати ефект стратегічного впливу на подальший перебіг війни», — сказав експерт.
На думку Мельника, щоденні повідомлення про переможний поступ російських військ, відсутність узгодженої позиції України з міжнародними партнерами щодо формату завершення війни і стратегії досягнення поставлених цілей спричиняється до постійного «проштовхування» мирних ініціатив різними політичними гравцями. Він зазначив, що більшість цих ініціатив не враховують потенційні ризики, що можуть створити добрі наміри з припинення вогню та початку мирних переговорів.
Зі свого боку, безпековий аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Тарас Жовтенко визначив свою версію головної проблеми українського опору російській збройній агресії:
«Ключова проблема в протистоянні з рф, яка в своєму стратегічному підході спирається виключно на кількісну перевагу і в живій силі, і в озброєннях, які хоч є низько технологічними, але вони є масового виробництва, і рф на певному етапі пробує цю кількість перетворити на якість. У рф дуже низький поріг чуттєвості до втрат і, відповідно, є готовність того, що називається "обмін власної території на життя противника". Це той підхід, який ми бачимо з боку росіян у Курській операції. Ми не можемо досягти кількісного паритету з росіянами ані з особового складу, ані з озброєнь, навіть враховуючи потенціал наших союзників. Ми говоримо про країни, які мають ринкову економіку, де ці процеси відбуваються набагато довше і потребують набагато більше зусиль і ресурсів, аніж в росії з її економікою, що керується в ручному режимі. Наріжним каменем є питання не так про сумарні втрати, які мають росіяни в цій війні, як про темпи завдання росіянам цих втрат. Це є одним із ключових моментів, допоки що росія перебуває у зоні комфорту і рівень їхніх втрат перекривається спроможностями російської мобілізаційної машини. Поки ми не витягнемо росію з зони комфорту, не почнемо завдавати їй такі втрати, що будуть спричиняти набагато більше внутрішніх проблем для путінського режиму, ми можемо очікувати тільки того, що російське військово-політичне керівництво продовжуватиме діяти так, як зараз. Ключове питання, в тому числі до наших західних партнерів, що, крім зняття політичних обмежень на удари в глибину території російської федерації, це ще й постачання нам тих засобів ураження, які дозволять завдавати втрати росіянам в такому темпі і в такій динаміці, яка не дозволить російському керівництву вчасно ці втрати поповнювати. І тоді ми запустимо процес дуже серйозних системних проблем для росіян. І це один з абсолютно реалістичних виходів з цієї ситуації».
Повний матеріал слухайте у доданому звуковому файлі:
10:25 Analityka 3 kwartalu wijny_RP.mp3 Український центр економічних і політичних досліджень імені Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» оприлюднив аналітичний звіт, в якому виявлені загрози нацбезпеці й оборонні тенденції в Україні за 3-й квартал 2024 року
Підготував Олександр Савицький