«Чи настане мир 2025-го року, і які перспективи та прогнози щодо завершення розв’язаної Росією проти України війни?» — таке питання стало провідним під час традиційного підбиття підсумків року, що минає, та перспектив наступного року в дискусіях українських експертів та аналітиків. Ці дискусії підсилюються прагненням колективного Заходу віднайти спосіб до переговорів між сторонами цієї війни й домогтися перемир’я, до чого з великою підозрою ставляться в Україні.
Попри всі труднощі й повзучий наступ російського війська на Донбасі, Україна та її економіка спромоглися вистояти 2024 року проти переважаючих сил ворожої й агресивної Росії. До такого висновку доходить більшість українських політичних, військових та економічних експертів. Генерал запасу Служби безпеки України Віктор Ягун назва одразу кілька напрямків, за якими українцям вдалося здійснити прорив за рік, що минає. На його думку, це дає підстави для оптимізму навіть на тлі ще невирішених військових та технічних проблем:
— Ми досягли значних результатів в ракетному будуванні. У нас є напрацювання, які, можливо, ми вже наступного року зможемо продемонструвати ворогу. У нас є мільйон дронів. Військовослужбовці кажуть, що навіть більше, ніж мільйон. У нас є напрацювання в ракетному будуванні не тільки з крилатих ракет, але й з ракет-дронів і балістичних ракет. Запрацювали певні елементи спільних підприємств. Німецький збройний концерн Rheinmetall запустив першу лінію виробництва в Україні. Триває збільшення запасів озброєння. В нас є успіхи в морських операціях. Так само Курська операція — це був успіх, тому що вона повністю змінила парадигму майбутніх перемовин з Росією. Після Курської операції питання «реалій на землі» стають дещо примарними. Якщо реалії на землі, то треба тоді Росію ставити на місце і вимагати щось і від Росії, а не тільки від України. Превентивний удар по Курщині забезпечив нам хоча б часткову безпеку наших регіонів, що мали опинитися під такою самою навалою, як і Харківщина. Під кінець року відпрацювалася нова система постачання. Якщо раніше за постачання озброєння і всього, що пов'язано з війною, відповідали Сполучені Штати, зараз це все переходить до НАТО. Буде нова логістична база – якщо раніше основною була американська база Rammstein, то тепер це буде Wiesbaden. Ті проблеми, які в нас є — це брак живої сили на фронті, недокомплектація озброєнням певних бригад. З'явилася величезна проблема, відповідь на яку Сили оборони України ще знайшли, як боротися з КАБами. Перешкодити використання їх безпосередньо на полі бою ще можливості нема. Вирішується все, що пов'язано з РЕБами, з електронною боротьбою проти всього, що літає над головою. В нас вирішується питання про узгодження дій на лінії фронту з використання й уніфікації FPV-дронів і розвідувальних дронів. Раніше це був «зоопарк», де літало що завгодно і куди завгодно. Тепер є узгодження і певні лінії керування дронами. Це так само дуже суттєво підвищило ефективність використання цієї бойової одиниці й дозволило нам покращити ситуацію на фронті. Тим часом Путін зробив таку заяву, що «в нас є з ким говорити в Україні, на території України багато людей, які разом з нами мріють врятувати Україну від нацизму». Тобто нам треба просто розуміти, що справді в нас є певна категорія людей, і що суспільство, на жаль, за три роки війни справді змучилося і має купу проблем. Але треба всім розуміти, що нам потрібна єдність навколо одного слова — Україна. Якщо не буде цієї єдності — ми повторимо ті помилки, що були скоєні на початку ХХ сторіччя, коли ми втратили можливість створити таку саму державу, як фіни, поляки, чехи, словаки і так далі. Я не хочу цього повторення, не хочу повторення для своїх дітей і внуків цієї війни. Тому тільки єдність і тільки об'єднання, а також нетолерантне ставлення до тих ворогів, які нам заважають тут всередині.
За 2014 рік ворожим російським ракетам, дронам та авіації вдалося завдати ще більших втрат українській енергетичній інфраструктурі. Це поставило державу на межу виживання її економіки, нагадав директор Інститут економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. Водночас він зазначив, що український ВВП продовжував зростати, інфляція стримувалася у прийнятних межах, а уряд вчасно вдавався до непопулярних, але необхідних заходів з підтримання життєздатності української економіки. Далі, як вважає Бураковський, вирішальний вплив на економіку справлятиме ситуація на полі бою, вірогідні домовленості з припинення вогню та поступ європейської й євроатлантичної інтеграції України:
— Наша взаємодія з росіянами складатиметься з двох аспектів. Перший – це переговори про припинення вогню в тому чи іншому варіанті. Але ясно, що до цього примикає великий блок питань – це повоєнна безпека і повоєнне врегулювання. Очевидно, що не можемо просто домовитися про те, щоб «перестати стріляти». І тут для Росії і для нас — прийняття якихось рішень про припинення бойових дій будуть пов'язані з майбутніми подіями. І це не тільки відновлення цілісності української території, але й питання, пов'язані з безпекою, хто заплатить за те, що було зроблено в Україні? Ясно, що Російська Федерація буде говорити, що ми підемо на зустріч, але тоді ви знімаєте з нас санкції. Це також дуже непросте питання. Це пункт номер один. Пункт номер два — Європейський Союз. Переговори про вступ складні і дуже непрості, а ми їх хочемо завершити дуже швидко. Сьогодні в Європейському Союзі також відбувається стратегічний злам. В коридорах Брюсселя ходять ідеї так званої стратегічної автономії Європейського Союзу. Це військовий термін, що полягає в тому, щоб бути менш залежними від США і менш вразливим до недружніх дій, в тому числі економічних. Мені здається, що ми маємо привітати цю ідею прагнучі до Європейського Союзу, або вступаючи туди. Стратегічна автономія — це і військові аспекти. Зараз, я думаю, перед Європейським Союзом стоїть питання, що робити зі спільною безпековою і оборонною політикою. Очевидно, треба щось робити, і нам також треба до цього долучатись. Але це також питання, пов'язані із забезпеченнями критичними матеріалами, в тому числі для виробництва військових товарів. Бо якщо ти не виробляєш батареї, не маєш літію і так далі, ти просто відстаєш і стаєш вразливим в нинішньому світі від тих же самих електричних автомобілів і від багато чого іншого. Наприклад, від тих же мікросхем. І нарешті третє питання стосовно Трампа. Я думаю, що ми зараз маємо бути дуже обережними, трактуючи те, про що говорить Трамп. Трамп ще не є президентом. Все, що говорять його колеги – це їхні погляди. Я не думаю, що вони узгоджені на 100%, з тим, що думає Трамп. Я думаю, що Трамп тільки сьогодні отримав можливість брифінгів з боку ЦРУ та інших структур вже як президент. І я думаю, що там також триває певне переосмислення масштабів проблем, з якими треба працювати. Все, що говорилося до цього — це такі окремі точки, але ключове питання в тому, що ці точки можуть реалізовуватися в різний спосіб. В цьому плані є велика небезпека. Але, як мені здається, все ж таки давайте побажаємо Трампу, щоб він не увійшов в історію як людина, яка отримала Нобелівську премію Миру, а щоб він увійшов в історію, як, скажімо, той же самий Рейган, який вніс великий внесок в перемогу над Радянським Союзом за часів Холодної війни. Зараз немає Радянського Союзу, але є вісь зла, є одна із опор зла. І мені здається, що ця перемога важить значно більше, ніж Нобелівська премія Миру.
Чи станеться все саме так залежатиме від політичної волі 47-го обраного президента США, вважає керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. Водночас він застеріг проти очікувань, що війну можна завершити телефонним дзвінком чи магічною дією з боку будь-якого західного лідера чи лідерів сторін, що воюють:
— Зараз, взагалі, такий період, що багатьом здається, що, начебто, от-от вже щось може відбутися, і війна наблизиться до кінця 2025 року. Але насправді Україні треба вийти на позицію сили і за це зараз триває боротьба. Зараз найбільше дискутується й обговорюється дві ідеї з точки зору входу України в перемовний процес. Перше — це гарантії безпеки через членство України в НАТО і в ЄС. Друге — це можливість розміщення на території України військ європейських держав — Франції, Італії, Німеччини, Нідерландів, Чехії і так далі. Є ще інша ідея. Вона полягає в тому, що воєнний конфлікт можна заморозити, відкласти його вирішення, проти чого Україна виступає категорично проти. Що одна проблема зараз в тому, що ми не можемо піти на «заморозку» бойових дій без вирішення принципово важливих моментів. Це гарантії безпеки. Яким чином до них рухатися, яким чином діяти, яким чином Україні гарантувати безпеку. Видання Reuters, посилаючись на українське джерело, написало про те, що ідея миротворців не відкидається, а обговорюється. Але там найважливіше, в тому, що диявол криється в деталях. Головне — мандат цієї місії, що буде далі з цією місією, що вона буде робити, де і на яких умовах, з яких країн будуть її учасники, в якій кількості, який будуть їхній функціонал.
Експерти Міжнародного валютного фонду (МВФ) оновили негативний прогноз для України, враховуючи можливе продовження війни. Згідно з новим сценарієм, війна може тривати до середини 2026 року. Прогноз передбачає імовірність більш інтенсивних бойових дій, що, своєю чергою, призведе до значніших економічних втрат. В оновленому прогнозі дефіцит зовнішнього фінансування збільшиться до 177,2 мільярда доларів порівняно з попередніми 148 мільярдами. Особливу увагу в прогнозі приділено впливу війни на енергетичну інфраструктуру України, що може спричинитися до ще більших руйнувань та пауз в постачанні електроенергії. Унаслідок цього сповільниться економічне відновлення, а інфляція залишатиметься на високому рівні.
Олександр Савицький