Після спецоперації СБУ на території Росії тиша — головна реакція з боку Кремля. Водночас військові аналітики, незалежні медіа та навіть частина прокремлівських ресурсів вже визнають: атака стала болючою. І справа не лише у знищених літаках чи підбитих складах, а в самому ефекті — Росія більше не почувається захищеною навіть у глибокому тилу.
Масштаб операції вражає — удари по одразу кількох стратегічних об’єктах, параліч авіаційних частин, паніка в командних структурах. Українські спецслужби вкотре довели: лінія фронту не зупиняє їхню роботу. Втрати з боку росіян усе ще підраховують — у відкритому доступі вже десятки відео з детонаціями та вогнем. Але найпоказовіше — це мовчання з боку Путіна.
«Коли немає відповіді — це вже відповідь», — наголошує політолог Вадим Денисенко. За його словами, російська верхівка загнана в глухий кут: демонструвати слабкість перед власними елітами не можна, а відсутність реального плану протидії лише підкреслює хаос у ланцюгах ухвалення рішень.
Політично Росія програє. Удар був не лише по літаках — це була атака на репутацію. Ще нещодавно Москва позиціонувала себе як державу з абсолютною перевагою в небі, а зараз їй доводиться евакуювати літаки в глиб Сибіру. Такі дії навряд чи посилюють моральний дух армії, яка і без того перебуває на межі виснаження.
Українські ж військові, попри складну ситуацію на передовій, демонструють здатність до нестандартних дій. «Павутиння» — це не просто рейд, це частина великої гри, у якій вже давно не йдеться про географію ударів, а про психологічну перевагу.
У найближчі дні російська пропаганда, імовірно, намагатиметься нівелювати наслідки, знайти винних серед генералів або знову заговорити про «провокації НАТО». Але факт залишається фактом — Україна показала, що здатна діяти на випередження, стратегічно і боляче.