На саміті НАТО у Гаазі, попри побоювання, Україна посіла помітне місце в порядку денному. Спостерігається зрушення у риториці Трампа — він уперше за тривалий час проявив емпатію до України після 40-хвилинної зустрічі із Зеленським. Ведучі експерти наголошують, що архітектура саміту була побудована так, щоб зберегти єдність НАТО, зробити його прийнятним для Трампа та залишити Україну в центрі уваги. Європа, навіть без США, продовжує суттєво підтримувати Україну, частково компенсуючи потенційне зниження американської участі.
Була погоджена допомога Україні на суму близько 50 млрд євро, що перевищує минулорічну підтримку. Частину цієї допомоги буде зараховано в обсяг оборонних витрат країн НАТО. Також виділяються кошти на загальне переозброєння Альянсу. Європа проявляє готовність брати на себе більше відповідальності, зокрема у випадку відсутності рішучої підтримки з боку США. Експерт із Польщі Радзівінович підкреслив, що саме агресивна політика Росії і загроза її ядерного шантажу змусили Західну Європу усвідомити масштаб небезпеки. Реакція на це — згода країн Альянсу витрачати до 5% ВВП на оборону. Стратегія стримування базується на колективному рішенні: мати потужну армію, щоб уникнути її застосування.
ЄС продовжує розробку санкційного тиску — 18-й пакет має обмежити фінансову та енергетичну спроможність Росії. Проте експерти сумніваються в його ефективності без синхронізації з американськими санкціями. Санкції «по краплі» мають психологічний і політичний ефект, але не є вирішальними без глобальної узгодженості дій.
Саміти НАТО й ЄС засвідчили несподівано високу підтримку України, часткову зміну тональності Трампа та поступове посилення оборонної єдності Заходу. Однак ключовим чинником залишається здатність України отримувати конкретну військову допомогу, а не лише декларації.
Олексій Бурлаков